Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%: чому і навіщо

Правління Національного банку України 2 червня ухвалило рішення про підвищення облікової ставки до 25%, повідомляє пресслужба НБУ.

«Мета такого рішучого кроку разом з іншими заходами - захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку і, як наслідок, – посилення спроможності НБУ забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни», - йдеться у повідомленні регулятора.

У Нацбанку підкреслюють, що від початку повномасштабної агресії РФ утримувалися від зміни облікової ставки з огляду на значний психологічний шок населення, та й фінансової вигоди на той момент від цього не було б.

«Нині ж ситуація змінюється. Економіка поступово адаптується, замість психологічного шоку приходить економічна логіка, якою керуються бізнес та населення, ухвалюючи рішення, що вимагає й зміни підходів до монетарної політики», - пояснюють в НБУ.

Коментар редактора економічного відділу ZN.UA Юлії Самаєвої:

Ставка у 25% - це найвищий рівень з 2015 року. Таке різке і суттєве підвищення має на меті кілька цілей. По-перше, взяти під контроль ріст цін, як нинішній, так і майбутній,що вкрай важливо, враховуючи що інфляція в Україні ще до війни була вищою за прийнятну у 5-6% річних, у квітні сягнувши 16,4% рівних.

Інфляція сама по собі - податок на бідність, а з урахуванням того, що доходи населення в найближчій перспективі навряд будуть збільшуватися, подальший стрімкий ріст цін може поставити на межу виживання значну частину українців. По-друге, НБУ робить суттєво більш привабливими гривневі активи, зокрема разом із ключовою ставкою зросте дохідність за гривневими депозитами та ОВДП, перші допоможуть повернути цікавість клієнтів до банківської системи, другі стануть привабливішими для спекулятивних інвесторів, та зможуть залучити більше коштів до державного бюджету.

Чи не занадто різко НБУ підняв ставку? Ні, це радше позитивний сигнал для інших гравців, що далі вона не зростатиме і на цей рівень можна орієнтуватися. Такий підхід є більш прозорим, ніж повільне підняття на піввідсотка щотижня. Тим паче що разом із руйнаціями у реальному секторі, руйнувалися і фінансові механізми в економіці, "тонкі" налаштування наразі могли б просто не спрацювати.

Що означає таке різке підняття? Що країна переходить до режиму "дорогих грошей", кредити стають практично недоступними, паски затягуються максимально, вигідно стає лише накопичувати, але не витрачати.

Чи потрібно це зараз? Так, це важливо, щоб зупинити ріст інфляції та девальвації, стабілізувавши як економіку, так і національну валюту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Курс долара в Україні: аналітик прогнозує «траєкторію зростання»

Із початку повномасштабного нападу Росії економіка та фінансова система переведені з ринкових засад управління на управління в «ручному» режимі для реагування на безпрецедентні виклики. Цей підхід спрацював. Він дав змогу вгамувати паніку та стабілізувати роботу фінансово-економічної системи. Проте за поступового відновлення економіки негативні та дестабілізуючі ефекти від «ручного» управління фінансовою системою та величезного дефіциту бюджету стають відчутнішими. Детальніше читайте у статті голови НБУ Кирила Шевченка для ZN.UA "Фінансово-економічна політика за воєнного часу".

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК