3" - напівзаглибних плавучих морських бурових установок (НПМБУ). Ціна договору становить $1,226 млрд. Про це повідомила прес-служба НАК.
Згідно з умовами договору, напівзаглибна морська бурова установка повинна бути новою, укомплектованою всім необхідним обладнанням, і мати можливість бурити свердловини глибиною не менше 9000 м на глибині моря до 1000 м.
«Придбання компанією високотехнологічного та ефективного бурового обладнання ... є необхідною умовою для нарощування власного видобутку вуглеводнів, зменшення обсягів закупівлі дорогого імпортного енергоресурсу і зміцнення енергетичної незалежності нашої держави», - йдеться у повідомленні НАК.
Як прокоментував підписання договору заступник голови правління «Нафтогазу» Вадим Чупрун, він висловив задоволення з приводу подальшої співпраці «з такою всесвітньо відомою компанією-виробником морських бурових установок».
Керуючий директор Keppel FELS Limited Вонг Кок Сенг запевнив, що бурові будуть повністю пристосовані для потреб замовника і матимуть сучасне обладнання і технології. «Для нас велика честь отримати можливість знову співпрацювати з «Нафтогазом України» і виробляти бурові для роботи в акваторії Чорного моря», - сказав пан Вонг Кок Сенг.
Як зазначають у "Нафтогазі", за даними геологічних досліджень, основні запаси вуглеводневої сировини Чорноморського басейну знаходяться саме на глибині від 120 м до 1000 м. На середніх глибинах моря першочерговими об'єктами для освоєння з допомогою напівзаглибних платформ є ділянка Палласа (глибина моря 450-850 м), а для геологічного вивчення - акваторія Прикерченського шельфу, ділянки Скіфськиа і Фороська. Прогнозні запаси вільного газу в межах ділянки Палласа становлять близько 120 млрд куб. м. газу (в т.ч. українська частина - 86 млрд куб. м), розчиненого газу - 8,6 млрд куб. м (в т.ч. українська частина - 8,2 млрд куб. м), нафти і газового конденсату - 70 млн тонн (у т.ч. українська частина - понад 45 млн т).
Нагадаємо, саме завдяки ZN.UA у травні 2011 року стало відомо, що державна компанія «Чорноморнафтогаз» придбала дві морські бурові установки за ціною $400 млн кожна.
При купівлі першої бурильної установки, яка обійшлася Україні на $150 млн більше, у тендері взяли участь тільки дві, пов'язані між собою фірми.
При покупці другої бурильної установки в тендері взяли участь три посередники. Під умови тендера підходило тільки дві морські установки. Ціна у виробника кожної з них становила $220 млн. Однак переможцем тендеру із закупівлі вишок для «Чорноморнафтогазу» за ті ж $400 млн стала латвійська компанія Rigas Kugu buvetava. Таким чином, за другу бурильну Україна переплатила $180 млн.
Нещодавно стало відомо, що Генпрокуратура Латвії зацікавилася справою «вишок Бойка» - відомство порушило кримінальну справу за фактом корупційних схем закупівлі бурових установок. Саме латвійська компанія стала постачальником другої бурової «вишки Бойка», а власником постачальника першої є «бомж» з Латвії. Крім того. «Вишками Бойка» зацікавилася також прокуратура Великобританії. У той же час, Генпрокуратура України нічого цікавого для себе не побачила.
Україна оголосила курс на диверсифікацію енергопостачань і збільшення власного газовидобутку. Базовий сценарій проекту оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року передбачає зростання річного внутрішнього видобутку газу до цього року до 44,4 млрд куб. м і скорочення його імпорту до 5 млрд куб. м. !zn
Читайте також:
Корупціонери Януковича. «Вишки» Бойка
Розслідування у Латвії: продавець «вишки Бойка» живе у підвалі
Вертолітний майданчик для Януковича будують люди, що продали «вишку для Бойка»
Міністру економіки Латвії соромно за латвійців, які продали першу «вишку Бойка»
«Чорноморнафтогаз» переплатив за бурову установку 150 млн доларів