Нацбанк гармонізує платіжний ринок України з європейським

Національний банк України планує фундаментально оновити систему законодавчого регулювання українського ринку платежів і переказу коштів, щоб гармонізувати його з європейським законодавством. Регулятор також планує ввести вісім нових послуг. Про це повідомляє прес-служба НБУ.

В найближчі кілька місяців НБУ ознайомить учасників ринку і зацікавлених сторін з концептуальним бачення майбутнього регулювання ринку.

Результатом цих зустрічей має стати спільна робота над пропозиціями щодо норм майбутнього законодавчого регулювання.

Так, регулятор має намір гармонізувати з європейськими національний платіжний законодавство у відповідність з вимогами Угоди про асоціацію з ЄС.

"Мова йде про старт процесу імплементації норм європейської директиви PSD2 (Open Banking) у національному законодавстві, що посилить конкуренцію на фінансовому ринку і сприятиме інноваційному розвитку вітчизняного платіжного ринку", - відзначили в прес-службі.

Робота буде проходити із залученням зовнішньої юридичної експертизи за технічної підтримки іноземних донорів.

Зокрема, НБУ планує:

Ввести ряд нових платіжних послуг (фінансових і нефінансових).

Замість однієї послуги з переказу коштів з'явиться 8 нових:

6 фінансових - внесення коштів на розрахунковий рахунок, зняття/списання коштів, переказ коштів, переказ коштів за рахунок кредиту, емісію/еквайринг, грошові перекази;

2 нефінансові - ініціювання платежу і послуга надання консолідованої інформації по платіжному рахунку.

Трансформувати суб'єктів переказу коштів і змінити ролі платіжних систем.

"зокрема, скасувати необхідність створення або членства в платіжній системі для надання платіжних послуг. Крім постачальників платіжних послуг, на ринку повинні з'явитися нові постачальники інформаційних послуг - ініціювання платежу і надання консолідованої інформації по платіжним рахунку", - додали в НБУ.

Категоризувати постачальників послуг.

"Платіжні послуги зможуть надавати банки, платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори, державні установи тощо", - пояснили в НБУ.

Також з'являться постачальники обмежених платіжних послуг - наприклад, телеком та інтернет-оператори, соціальні проекти.

Ввести відкритий банкінг - безпечний онлайн-доступ до засобів і даними на клієнтських рахунках для окремих категорій постачальників, що надають послуги ініціювання платежу і надання консолідованої інформації по рахунках.

Створити нові правила ліцензування і реєстрації небанківських установ, які будуть надавати платіжні послуги, а також нагляду за ними.

"Мова йде про скасування необхідності попереднього отримання статусу фінансової установи перед зверненням в Національний банк для отримання ліцензії: статус фінансової установи надаватись одночасно з видачею ліцензії", - пояснили в НБУ.

Ліцензія на надання платіжних послуг буде видаватися в електронній формі, таким же чином буде відбуватися звітність і взаємодію між учасниками ринку, додали в Нацбанку.

Реєстрація буде здійснюватися за рахунок включення інформації до Єдиного реєстру постачальників платіжних послуг і послуг платіжної інфраструктури.

Створити нове регулювання в сегменті електронних грошей за суб'єктності їх емітентів та забезпечення операцій щодо їх обігу, а також надання права небанківським фінустановам на емісію та еквайринг платіжних карток, випуск електронних грошей, відкриття рахунків.

Впровадити платіжні рахунки разом з процедурою страхування коштів користувачів платіжних послуг на таких рахунках, а також посилити вимоги до захисту платіжних послуг - зокрема, встановлення вимог щодо посиленої клієнтської аутентифікації і безпечного віддаленого взаємодії.

Підвищити захист прав користувачів платіжних послуг.

Для цього планується встановити чіткі вимоги до постачальників про їх обов'язки, ввести ліміти відповідальності за неавторизованими операціями.

Визначити роль НБУ як регулятора ринку платіжних послуг.

Як вважають в НБУ, саме Нацбанк повинен бути наділений правом контролювати надання платіжних послуг, організовувати роботу із зверненнями користувачів та інше.

Як відзначили в Нацбанку, здійснення таких кроків сприяє "осучаснення держрегулювання в платіжній галузі" і матиме позитивний імпульс розвитку інноваційних бізнес-рішень на ринку платіжних послуг".