На торгах у понеділок нафта WTI дорожчала до максимумів листопада 2014 року

Світові ціни на нафту у понеділок, 7 травня, демонструють впевнену позитивну динаміку на побоюваннях інвесторів щодо поглиблення економічної кризи у Венесуелі, а також невизначеності ситуації щодо подальших перспектив збереження ядерної угоди з Іраном, свідчать дані торгів.

Станом на 7:59 вартість липневих ф'ючерсів на північноморську нафтову суміш марки Brent зросла на 1,16% - до 75,74 доларів за барель. Ціна червневих ф'ючерсів на нафту марки WTI піднімалася на 0,96% - до 70,39 долара за барель. WTI торгується на вище 70 доларів за барель вперше з листопада 2014 року.

Раніше агентство "Рейтер" із посиланням на власні джерела повідомило про те, що американська ConocoPhillips має намір отримати активи венесуельської PDVSA у Карибському басейні на виконання рішення міжнародного арбітражу про виплату їй понад двох млрд доларів за націоналізацію у Венесуелі. Ці дії можуть призвести до зниження видобутку сировини й експорту PDVSA.

Також минулого тижня уряд Венесуели ввів зовнішнє управління в найбільшому приватному банку країни Banesco. Воно введене на строк 90 днів. Затриманих керівників банку підозрюють у проведенні незаконних операцій із національною валютою.

Поглиблення економічної кризи у Венесуелі, яка є великим експортером "чорного золота", негативно відбивається на видобутку та експорті сировини, зазначають експерти. Видобуток нафти в країні з початку 2000 років вже скоротився у два рази - до 1,5 млн барелів на добу, оскільки Венесуела не змогла інвестувати достатньо коштів для підтримки своєї нафтової промисловості.

Підтримує ціни на сировину і занепокоєння трейдерів щодо того, чи вийде США з угоди з Іраном щодо ядерної програми. У липні 2015 року Іран досяг домовленості з Росією, США, Великою Британією, Китаєм, Францією і Німеччиною - угода гарантує мирний характер ядерної програми Тегерана, а її виконання знімає введені раніше санкції Ради безпеки ООН, США і Європейського союзу.

Велика Британія, Німеччина та Франція не пізніше 12 травня оголосить про те, чи залишаються США в угоді. Згідно із законом "Про розгляд ядерної угоди з Іраном" (INARA) президент США зобов'язаний кожні 90 днів вирішувати питання про продовження чи непродовження режиму зняття санкцій з Ірану. Президент США Дональд Трамп неодноразово висловлював невдоволення угодою з Іраном і погрожував вийти з неї. Можливою новою датою виходу він називав 12 травня. Новий державний секретар США Майк Помпео підтвердив наміри Трампа.

28 січня США та їх європейські союзники створили робочі групи для обговорення змін до чинної ядерної угоди з Іраном, а також реакції на деструктивний вплив Ірану в регіоні.

У жовтні президент США Дональд Трамп, на відміну від лідерів інших великих держав, відмовився підтвердити, що Тегеран дотримується договору щодо іранської атомної програми. Виступаючи 13 жовтня, Трамп не оголосив про вихід із договору з Іраном, проте дав Конгресу США 60 днів для ухвалення рішення про відновлення економічних санкцій проти Тегерана, які були скасовані у межах договору щодо іранської атомної програми.

США підозрюють Іран у порушенні цієї угоди, наслідком чого стало прийняття нових санкцій. Тегеран вже оскаржив у Раді Безпеки ООН санкції з боку США.

Експерти стверджують, що відмова США від ядерної угоди з Іраном погіршить ситуацію навколо ядерного питання. Детальніше про перипетії довкола іранського ядерного питання читайте у матеріалі експерта Віктора Каспрука "Чи вийде президент Трамп із ядерної угоди з Іраном?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".