На скільки реалістичний "План процвітання" України на 800 мільярдів доларів

Наступного тижня на економічному форумі в Давосі Україна планує підписати із США, ЄС і G7 «План економічного процвітання». Президент Володимир Зеленський вже назвав розмір інвестицій - 800 млрд дол. І складатиметься вона із коштів приватних інвесторів, грантів, позик та акціонерного капіталу. Однак конфіденти ZN.UA з уряду переконані, що нічого принципово нового у фіналізованих документах (ані в рамковій угоді, ані у дорожній карті до плану) ми не побачимо. Про це пише Юлія Самаєва, редакторка економіки ZN.UA, у статті «План на 800 мільярдів. Що запропонувати інвестору, крім наліпки «Зроблено в Україні»?

По-перше, часу на створення концептуально нової стратегії із нестандартними підходами та економічним креативом в урядовців не було.

«Точніше, часу було повно, ZN.UA ще у квітні 2022-го писало, що саме час починати роботу над будівництвом нової України та сучасної економіки, щоб після війни з безвиході не відбудовувати уламка «радянщини». Та хто ж це читав у владі і тим паче щось робив. Тому завдання придумати інвестиційних можливостей на сотні мільярдів, та ще й багатовекторної співпраці впало урядовцям, як сніг на голову», - пише авторка. 

По-друге, кістяк переговорної групи з економічного співробітництва — прем’єрка Юлія Свириденко та міністр економіки Олексій Соболев — люди, які всі останні роки тільки тим і займалися, що продукували плани та стратегії різного штибу.

«У них вони раз-по-раз наполегливо компілювали не надто креативне нове та добре забуте старе (на чому ми їх не раз ловили). Очікувати від них ідейного прориву після років безідейної писанини — наївно. До речі, тоді ж, навесні 2022-го, ми пропонували владі залучити сторонніх експертів, насамперед футурологів та економістів, які, поки влада «гасить пожежі», зайнялися б винайденням України майбутнього, побудовою стратегії розвитку, що не втратила б актуальності на горизонті десятиліть. Та хто ж це чув у владі», - додала вона.

Тож, радше, ми побачимо черговий колаж із традиційних наших пропозицій у сферах енергетики, інфраструктури та переробки.

По-третє, і основне, наразі наша економіка і близько не готова освоїти такі обсяги інвестицій, навіть якщо вони будуть.

З іншими статтями Юлії Самаєвої можна ознайомитися за посиланням.