На кому збирається економити Мінфін: від дітей до чиновників

У розпорядженні редакції DT.UA опинилися рекомендації щодо змін до законодавства, підготовлені Міністерством фінансів України, з метою оптимізації витрат з держбюджету.

Документ, викладений на 120 сторінках, пропонує зміни в закони України, укази президента, а також рішення уряду.

З метою скорочення видатків бюджету Мінфін пропонує внести зміни в законодавство, що регулює гуманітарну сферу, сферу державного управління, пенсійне забезпечення, соціальне страхування, роботу органів прокуратури і армії.

Як наголошується в документі, реалізація пропозицій Мінфіну "сприятиме уникненню вишукання додаткових витрат бюджету в 2015 році в обсязі близько 496,9 млрд грн, джерела покриття яких відсутні, забезпечить економію державних коштів в обсязі близько 27,1 млрд грн, а також збільшить дохідну частину бюджету на суму близько 0,9 млрд грн, що гарантуватиме часткове збалансування бюджету".

Пропонуємо вашій увазі повний текст інформаційної довідки Мінфіну, в якій перераховані основні напрямки змін до законодавства, а також зазначена сума реальної чи потенційної економії від нововведень.

Інформаційна довідка щодо змін до законодавчих актів

I. Внесення змін до Конституції України у частині:

1) скорочення кількості народних депутатів з 450 до 150 осіб (потенційна економія - 424 млн. гри.);

2) зменшення термінів обов'язкового навчання у загальноосвітніх школах - 9 років (на даний час обов'язковим є навчання протягом 11 років);

Довідково: в Україні дитина починає навчання у 6-7 років і відповідно закінчує 11-й клас у 17-18 років, за даними ЮНЕСКО у Австрії, Чехії, Сербії, Білорусії, Греції,Хорватії, Чорногорії, Словенії, Китаї, Японії, Ізраїлі отримання освіти є обов'язковим для дітей віком від 6 до 15 років, у Фінляндії, Великобританії, Франції, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Нідерландах, Іспанії, Данії, Італії, Канаді - для дітей віком від 6 до 16 років, в Грузії – для дітей віком від 6 до 12 років.

3) вилучення норм про безоплатність освітніх і медичних послуг з метою розширення джерел фінансування галузей освіти і охорони здоров'я і запровадження плати;

4) вилучення норм, які забороняють скорочення мережі закладів.

II. Внесення змін до законодавчих актів (Законів України, Указів президента України, рішень уряду)

Гуманітарна сфера

1) скасування зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона) та перегляд меж зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильної катастрофи територій (реальна економія - 902 млн. грн.) та удосконаленні норм щодо виплати компенсацій та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема забезпечення санаторно-курортним лікуванням тільки інвалідів (категорія 1) та дітей-інвалідів; - скасування: виплат підвищеної стипендії, крім дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей з малозабезпечених сімей, осіб, що мають сім'ї з дітьми, у середніх та вищих навчальних закладах освіти; компенсацій та пільг громадянам, віднесених до категорії 4; окремих щомісячних виплат сім'ям з дітьми; доплат за роботу в зонах радіоактивного забруднення (у даний час розмір виплат - 5,2; 10,5; 13,2 грн.); грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування на радіоактивно забруднених територіях (у даний час розмір виплат - 1,6; 2,1; 2,6 грн.), компенсації за втрачене майно у зв'язку відселенням або самостійним переселенням (потенційна економія - 41590 млн. грн.);

Довідково: реалізація у повному обсязі норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потребує з державного бюджету 52 862,1 млн. грн. У державному бюджеті на вказану мету у наступному році передбачено лише 10305,8 млн. грн.

2) встановлення плати за харчування під час перебування громадян на лікуванні у закладах охорони здоров'я в умовах стаціонару (реальна економія - 956 млн. грн.);

3) запровадження часткової плати за навчання у дитячо-юнацьких спортивних школах (додаткові доходи - 568,9 млн. грн.);

4) скасування виплат стипендій у навчальних закладах, крім дітям-сиротам, дітям-інвалідам, дітям з малозабезпечених сімей, особам, що мають сім'ї з дітьми 3 числа осіб з 1 вересня 2015 року (відповідно до підготовлених МВФ варіантів раціоналізації видатків у короткостроковій перспективі) (реальна економія - 1255,3 млн. грн.);

5) вилучення норми щодо забезпечення безкоштовного харчування учнів 1-4 класів, крім учнів з числа дітей-сиріт і малозабезпечених, дітей-інвалідів (реальна економія - 715,5 млн. грн.);

6) вилучення норми про можливість безкоштовного проїзду у транспорті учнів, студентів та педагогічних працівників та запровадження адресної грошової допомоги пенсіонерам замість пільгового проїзду громадським транспортом загального користування, надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу та послуг зв'язку з урахуванням доходів (відповідно до Меморандуму з МВФ);

Довідково:

1) для забезпечення пільгового проїзду понад 16 млн. осіб необхідно щороку виділяти кошти у сумі близько 17 млрд. грн., а у державному бюджеті на цю мету враховано лише 1,6 млрд. грн., або менш ніж 10% від потреби. Потенційна економія коштів у разі запровадження допомоги складе 15,4 млрд. грн.;

2) запровадження надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу та послуг зв'язку з урахуванням доходів (у разі, якщо пільговик має право на податкову соціальну пільгу - з 01.01.2015 - 1760 грн.) дозволить підвищити - адресність близько 6,0 млн. громадянам, які мають на них право за соціальною ознакою. Реальна економія складе 1,2 млрд. гривень.

7) підвищення педагогічного навантаження педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів та позашкільних навчальних закладів (з 18 годин у 2014 році до 20 годин з 1 липня 2015 року, з 20 годин до 22 - з 1 липня 2016 року) (відповідно до Меморандуму з МВФ) (реальна економія - 853,5 млн. грн.);

Довідково: в Україні педагогічне навантаження вчителя складає 18 навчальних годин на тиждень. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку за 2011 рік педагогічне навантаження вчителя у США складало 30,5 навчальних годин на тиждень (при цьому загальний робочий час складав 38,4 години), у Чилі - 29,5 (загальний робочий час - 49,1), у Франції - 26,0 (загальний робочий час - 27,0), у Ірландії - 25,0 (загальний робочий час - 28,8), у Іспанії - 23,8 (загальний робочий час - 30,8), у Канаді - 21,8 (загальний робочий час - 33,5), у Австралії - 21,7 (загальний робочий час - 29,9), у Бельгії - 20,4 (загальний робочий час - 25,0), у Ізраїлі - 21,9 (загальний робочий час - 30,3), у Люксембурзі - 22,5 (загальний робочий час - 27,5), у Новій Зеландії - 24,0 (загальний робочий час - 40), у Португалії - 23,2 (загальний робочий час - 35,1).

За період 2000-2011 роки річне педагогічне навантаження вчителів у Чехії зросло на 27 годин (на 3.3%), у Данії - на 10 (на 1,6%), у Фінляндії - на 24 (на 3,7%), у Німеччині - на 21 (на 8,9%), у Угорщині - на 21 (на 3,6%), у Ізраїлі - на 111 (на 15,2%), у Італії - на 26 (на 3,5%), у Японії - на 96 (на 15,1%), у Норвегії - на 28 (на 3,9%), у Португалії - на 65 (на 8%).

8) встановлення сукупного терміну навчання на молодшого бакалавра та бакалавра не більше 3-4 років, на магістра - не більше 1 року (потенційна економія - 5358 млн. грн.). Прирівняння працівників коледжів за умовами оплати праці до працівників професійно-технічних навчальних закладів (як було до прийняття Закону України "Про вищу освіту" у новій редакції);

Довідково: в Європі спостерігається загальна тенденція до 5-річного терміну навчання за системою бакалавр-магістр. Терміни навчання магістрів у Великобританії, Швеції, Болгарії, Австрії складають 1 рік.

9) підвищення порогу індексації з 101 до 103 відсотків та виключення стипендій з об'єктів індексації (реальна економія - 930,6 млн. грн.); 10) скорочення на 50 % розмірів грошових винагород спортсменам за досягнуті призові місця на міжнародних спортивних змаганнях та їх тренерам (за призове місце на чемпіонаті світу винагорода у середньому становить близько 35 тис. грн., на чемпіонаті Європи - 18 тис. грн., а після запропонованого скорочення ці розміри становитимуть 17 тис. грн. і 9 тис. грн. відповідно. При цьому, ці спортсмени і тренери продовжуватимуть отримувати державні стипендії Президента України за ці ж самі досягнення, як це здійснюється і на даний час.)

11) скорочення обсягу фінансової підтримки з бюджету підприємствам; підтримки молодіжних громадських організацій за умови спрямування не менше 75% власних коштів на виконання заходів (на даний час - 25%) та встановлення обмежень щодо використання бюджетних коштів окремими громадськими організаціями;

12) скасування державних цільових програм, які не забезпечені фінансовими ресурсами, рішень, які визначають організаційні та фінансові питання проведення зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022 року;

13) призупинення дії пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (реальна економія - 138,9 млн. грн.);

14) вилучення з Гірничого закону України норм щодо забезпечення за рахунок бюджетних коштів вугіллям на побутові потреби вивільнених працівників гірничих підприємств після ліквідації (консервації) такого підприємства та виплати компенсації на оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з центральним опаленням (відповідно до Меморандуму з МВФ);

15) скорочення чисельності працівників бюджетної сфери на 3% (передбачено в Меморандумі з МВФ) (потенційна економія - 6338,6 млн. грн.);

16) приведення положень деяких рішень Уряду до положень Законів України "Про оплату праці" та "Про Кабінет Міністрів України", зокрема, пропонується скасувати доплати працівникам бюджетної сфери за вчене звання та науковий ступінь, відмінити підвищення посадових окладів працівникам національних театрів у 4-6 разів та підвищення посадових окладів працівникам закладів культури, яким надано статус академічних в 1,3 -2 рази.

У сфері державного управління

1) скасування норм про відшкодування народним депутатам витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, у розмірі середньомісячної зарплати депутата (реальна економія - 94 млн. грн.);

2) зменшення кількості помічників-консультантів народних депутатів, які є державними службовцями (з 4 до 2) та скорочення вдвічі обсягу видатків на їх утримання (реальна економія - 40,3 млн. грн.);

3) скасування виплат помічнику-консультанту у випадку дострокового припинення повноважень народного депутата одноразової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати (потенційна економія - 40 млн. грн.);

4) встановлення нормативу чисельності суддів залежно від чисельності населення (1,66 посади судді на 10 тис. населення) (реальна економія -162,9 млн. грн.);

5) встановлення нормативу чисельності працівників апаратів судів залежно від чисельності суддів (3,7 працівника на 1 суддю у місцевих та апеляційних судах та 4 працівника на 1 суддю у вищих судах) (реальна економія -103,99 млн. грн.);

6) скасування норми про підвищення з 1 січня 2015 р. розміру посадового окладу судді з 10 до 15 мінімальних заробітних плат (потенційна економія – 2323 млн. грн.);

7) обмеження максимального розміру суддівської винагороди у 2014-2015 роках 15 мінімальними заробітними платами (реальна економія - 35,4 млн. грн.);

8) обмеження розміру суддівської винагороди з моменту закінчення повноважень до моменту звільнення судді мінімальною заробітною платою (потенційна економія - 1,2 млн. грн. щомісячно);

9) скасування норми про підвищення у 2015 році втричі посадових окладів працівників апаратів судів (потенційна економія -1838 млн. грн.);

10) скасування норм про підвищення з 1 січня 2015 р. більш ніж у 2 р. заробітної плати державних службовців (потенційна економія - 28200 млн. грн.);

11) скасування норм про відновлення з 1 січня 2015 р. виплати державним службовцям 10 посадових окладів при виході на пенсію (потенційна економія - 48,5 млн. грн.);

12) заміна у законах (зокрема, "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про Центральну виборчу комісію", "Про Рахункову палату" і т.д.) положень, якими встановлюються конкретні розміри та складові заробітної плати працівників установ бюджетної сфери, нормою, що умови оплати праці вказаних працівників визначаються Кабінетом Міністрів України;

13) встановлення нормативів чисельності працівників органів місцевого самоврядування залежно від чисельності населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці (потенційна економія -628,8 млн. грн.);

14) запровадження норми, згідно з якою середньомісячна заробітна плата працівників виконавчих апаратів рад не повинна перевищувати середньомісячної заробітної плати працівників апаратів відповідних місцевих державних адміністрацій (потенційна економія - 55,7 млн. грн.);

15) скасування норми про розширення до 25.04.2015 мережі центрів з надання безоплатної правової допомоги (створення поряд з існуючими обласними ще й районних, міжрайонних, міських, міськрайонних центрів) (потенційна економія - 244 млн. грн.);

16) перенесення з 1 липня 2015р. на 1 січня 2017 р. терміну, з якого безоплатна правова допомога буде надаватися усім пільговим категоріям (на даний час перелік категорій обмежено) (потенційна економія -1 0 2 млн. грн.);

17) скасування норми про забезпечення працівників дипломатичної служби предметами представницької екіпіровки (одяг, взуття) (потенційна економія - 1,2 млн. грн.).

Пенсійне забезпечення

1) врегулювання питання щодо підвищення пенсійного віку та страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, для осіб, які мають право на пільгову пенсію та пенсію за вислугу років, оскільки пенсійне забезпечення зазначених категорій громадян не було удосконалено під час здійснення пенсійної реформи у 2011 році(пільговий пенсійний вік підвищиться для жінок - на 10 років, для чоловіків - на 5 років; необхідний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років підвищиться на 7 років) (реальна економія - 531,8 млн. грн.);

2) перегляд мінімального розміру пенсії у разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців та правоохоронців, у частині виплати такої пенсії у двохкратному розмірі прожиткового мінімуму виключно сім'ям осіб, які загинули захищаючи Батьківщину(відміна пенсій по "втраті годувальника для членів сімей військовослужбовців, які не є учасниками АТО та інвалідами війни) (реальна економія - 893,3 млн. грн.);

3) замороження розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та призначається пенсії, на рівні 2014 року сприятиме відновленню соціальної справедливості у частині скорочення розривів у розмірах пенсій, які обумовленні роком виходу на пенсію (середній розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні на рівні 2014 року становить 2 700,98 грн. і стосуватиметься 446,7 тис. осіб) (реальна економія - 394 млн. грн.);

4) на виконання умов Меморандуму з МВФ щодо обмеження права на отримання привілейованих пенсій для новопризначених пенсіонерів пропонується:

- знизити розмір пенсії, призначеної за спеціальними законами з 70 % до 60 % заробітної плати(у середньому зменшення пенсії державного службовця складе біля 373,0 грн., народного депутата - біля 1000,0 грн.) (реальна економія - 76,5 млн. грн.);

- заморозити перерахунок спеціальних пенсій у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям та прирівняним до них особам(стосуватиметься 165,3 тис. осіб) (реальна економія - 34,4 млн. грн.);

5) підвищення пенсійного віку чоловікам та жінкам до 65 років та обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам до 90% призначеної пенсії, але не нижче розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність(відповідно до Меморандуму з МВФ) (реальна економія - 4 348,9 млн. грн.);

6) здійснення доплати до пенсії дітям війни у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України (стосуватиметься 3 611,8 тис. осіб, які отримують доплату до пенсії дітям війни у розмірі 66,43 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення") (потенційна економія - 3498,6 млн. грн.);

7) здійснення перерахунку пенсії із застосуванням відсотку від суми перерахованих до Пенсійного фонду України страхових внесків, а не від заробітної плати;

8) призупинення індексації пенсій до стабілізації економіки України (реальна економія - 2 879,8 млн. грн.).

Соціальне страхування

1) скорочення адміністративних видатків при об'єднанні фондів соціального страхування (об'єднання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на базі Фонду соціального страхування на випадок безробіття) (реальна економія видатків фондів 600,0 млн. грн.);

2) скасування фінансування за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності видатків, які не мають страхового характеру (фінансування оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення, санаторно-курортного лікування та підтримки оздоровчих закладів, фінансування ДЮСШ, позашкільне обслуговування дітей (придбання дитячих новорічних подарунків) (реальна економія Фонду 2 066,2 млн. грн.);

3) скорочення видатків Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (обмеження одноразової виплати застрахованим особам, потерпілим на виробництві та членам сімей до 100 мінімальних заробітних плат, відміна березневого перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та відшкодування Фондом моральної шкоди потерпілому) (реальна економія Фонду 1 348 млн. грн.);

4) скорочення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності з 100-60 відсотків середньої заробітної плати до 80-45 відсотків (у багатьох європейських країнах в перші дні непрацездатності компенсується менший відсоток заробітку, у разі тривалої хвороби цей відсоток збільшується (наприклад в Італії в перші 20 днів, а у Франції ЗО днів компенсується 50 % заробітку, в подальшому - близько 70 %, у Словаччині у перші три дні становить 25 %, далі- 55 %) (реальна економія - 1,1 млрд. грн.);

5) на виконання умов Меморандуму з МВФ щодо підвищення адресності надання державних допомог. Допомогу на дітей одиноким матерям пропонується надавати виключно з урахуванням доходів (на даний часбільше80% одержувачів цієї допомоги не показують доходи та отримують допомогу у мінімальному розмірі - 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку або щомісяця 310, 386 або 365 грн. на кожну дитину залежно від її віку. Реальна економія складе 2 млрд. грн.), допомогу при народженні дитини надавати з урахуванням матеріального стану сім'ї (реальна економія - 238 млн. грн.);

6) скасування збільшення (на 10 або 20% в залежності від складу сім'ї) рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який дає право на призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям (реальна економія - 786 млн. грн.);

7) скасування норм щодо надання депортованим особам, які повернулися в Україні на постійне проживання, матеріальної допомоги на завершення індивідуального будівництва, збільшення трудового страхового стажу для призначення трудових пенсій, пільгового забезпечення ліками та відшкодування вартості вилучених внаслідок депортації будівель або іншого майна (потенційна економія - 400 млн. грн.),

8) визначення джерелом фінансування виплати компенсації роботодавцю для забезпечення молоді першим робочим місцем кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (реальна економія - 25 млн. грн.).

Військове законодавство та органи прокуратури

1) скорочення на 20 тис. осіб встановленого Законом показника граничної чисельності Національної гвардії, з 60 тис. до 40 тис. осіб (потенційна економія - 1210,0 млн. грн.);

Законом передбачено чисельність Нацгвардії 60 тис. осіб. Цей показник ще не досягнуто, фактична чисельність за станом на 01.10.14 становила 33,244 тисяч.

2) запровадження європейських стандартів щодо кількості міліціонерів - 300 працівників міліції на 100 тис. населення із скороченням загальної чисельності МВС з 245,0 тис. орієнтовно до 135,0 тис. осіб (потенційна економія - 1996,6 млн. грн.);

Законом передбачено загальну чисельність МВС 245,0 тис. осіб (з них 172,0 для утримання з держбюджету), що на 01.01.14 відповідало розрахунку 540 міліціонерів на 100 тис. населення.

3) введення обмеження на розмір вихідної допомоги при звільненні для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на рівні 60,9 тис. грн. (50 МЗП) (реальна економія на 8 міс. - 60,0 млн. грн.);

4) скасування вихідної допомоги для прокурорів (потенційна економія - 224,0 млн. грн.);

Новим законом "Про прокуратуру" передбачено відновлення з 01.05.15 для прокурорів витати вихідної допомоги, яку з 17.03.14 було скасовано всім категоріям цивільних працівників.

5) скасування грошової компенсації військовослужбовцям за належні їм для отримання жилі приміщення (у разі якщо вони не забезпечені житлом), а також права на одержання кредитів для придбання житла з погашенням кредиту та відсоткових ставок за рахунок державного бюджету (потенційна економія - 7029,0 млн. грн.);

Норми про компенсацію та кредитування передбачено Житловим кодексом та іншим військовим законодавством, які фактично не виконуються за браком коштів.

6) встановлення кількості прокурорів з розрахунку 20 прокурорів на 100 тис. населення та скорочення чисельності прокурорів на 5520 ос.: з 14580 осіб орієнтовно до 9060 осіб (реальна економія на 8 міс. - 361,3 млн. грн.);

У новому законі "Про прокуратуру" відсутній показник чисельності працівників органів прокуратури, у тому числі щодо кількості прокурорів. Разом з тим, за станом на 01.09.14 фактична чисельність прокурорів становила 14582 ос. або 32 прокурора на 100 тис. населення. Такий показник у країнах Європи становить 6 - 13 осіб, у Молдові - 20, у Латвії - 17 . Польщі - 15, Росії -22 .

7) виключення норм прямої дії щодо розмірів/видів оплати праці для прокурорів, працівників Національного антикорупційного бюро, резервістів, військовослужбовців строкової служби та надання Кабінету Міністрів України права на їх визначення (потенційна економія - 2912,9 млн. грн.);

Норми передбачено для запровадження з 2015 року. Передбачають суттєві підвищення. заробітної плати прокурорам.

8) відмова від відшкодування з державного бюджету підприємствам, організаціям витрат, пов'язаних із збереженням заробітку мобілізованим працівникам, та забезпечення виплати заробітної плати таким працівникам за місцем роботи за рахунок коштів відповідного підприємства, організації (потенційна економія - 1790,0 млн. грн.);

Норму введено з 20.05.14 у зв'язку з оголошенням, мобілізації, яка не діє за відсутності коштів.

9) обмеження на 2015 рік виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил розміром 60% від місячного грошового забезпечення (замість передбачених 100%), а також призупинення на 2015 рік рішення про впровадження винагороди для військовослужбовців Національної гвардії (по факту ще не введена) (потенційна економія - 4161,8 млн. грн.);

Виплату винагороди розміром 100% передбачено здійснювати: у Збройних Силах - з 01.07.14, а в Національній гвардії - з 28.08.14. Разом з тим, винагорода у Збройних Сипах виплачується на рівні 60%, а у Національній гвардії - виплату не запроваджено та питання вирішено через преміювання.

10) заміна в Міністерстві оборони, інших силових структурах "військових" посад "цивільними" у підрозділах, діяльність яких безпосередньо не пов'язана з виконанням функцій оборони, безпеки, громадського порядку та цивільного захисту (реальна економія на 8 міс.-266,7 млн. грн.);

Розрахунок здійснено з припущення заміни 2% "військових посад" на "цивільні", 11,1 тис. посад від 613 тис. військових.

11) скасування грошової компенсації за піднайом жилого приміщення (у разі незабезпечення житлом) особам рядового і начальницького складу Держспецзв'язку та органів і підрозділів цивільного захисту із збереженням такого права для військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань (реальна економія на 8 міс. - 0 ,2 7 млн. грн., потенційна економія - 49,5млн. грн.);

Норма щодо компенсації за житло для Держспецзв'язку та Держслужби з надзвичайних ситуацій не виконується за відсутності коштів.

12) скасування виплати щомісячних надбавки та доплати слідчим органів прокуратури (реальна економія на 8 міс. - 4 ,8 млн. грн.);

13) скасування одноразової винагороди за тривалу безперервну службу військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу (реальна економія - 31,4 млн. грн.);

Аналогічні виплати у державних службовців відмінено у 2014 році.

14) скасування виплати грошової компенсації за речове майно військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу якщо вони не одержали форменного одягу (потенційна економія - 4,9 млн. грн.);

Виплата компенсації замість одержання форми здійснюється у межах наявного ресурсу. Разом з тим, пропозиція про її скасування спрямована на упередження судових рішень, які приймаються судами на користь військовослужбовців, які не одержали таку компенсацію.

15) скасування компенсації з державного бюджету шкоди, завданої транспортним засобам підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності унаслідок їх залучення під час мобілізації із збереженням виплат за приватні транспортні засоби (потенційна економія -17,0 млн. грн.);

16) скасування права на безкоштовне харчування для військовослужбовців у військових комісаріатах (потенційна економія - 228,7 млн. грн.).

Забезпечувати безоплатним харчуванням, військовослужбовців, які не здійснюють функцій щодо бойової підготовки, захисту держави недоцільно.

III. Внесення змін Законів у частині вилучення норм щодо встановлення гарантованого бюджетного фінансування, оскільки це повинно визначатися Урядом при складанні проекту державного бюджету.

Так, із Закону України "Про освіту" вилучається норма про обов'язкове бюджетне фінансування галузі освіти у розмірі не меншому 10 відсотків національного доходу (зазначена норма не виконується у повній мірі) (потенційна економія - 88,6 млрд. грн.).

Із Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" вилучається норма про забезпечення бюджетного фінансування наукової та науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 відсотка ВВП (зазначена норма не виконується у повній мірі) (потенційна економія - 25,9 млрд. грн..).

Із Основ законодавства України про охорону здоров'я вилучається норма щодо обов'язкового бюджетного фінансування охорони здоров'я у розмірі, що відповідає науково обґрунтованим потребам, але не менше 10 відсотків національного доходу (зазначена норма не виконується у повній мірі з моменту прийняття у 1992 році Основ законодавства. України про охорону здоров'я (потенційна економія - 122,7 млрд. грн.).

Із Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" вилучається норма про фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України у розмірі не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України (потенційна економія - 0,2 млрд. грн.).

IV. Реалізація законопроекту сприятиме уникненню вишукання додаткових видатків з державного бюджету у 2015 році у обсязі близько 496,9 млрд. грн., джерела покриття яких відсутні, забезпечить економію державних коштів у обсязі близько 27,1 млрд. грн., а також збільшить дохідну частину державного бюджету на суму близько 0,9 млрд. грн., що гарантуватиме часткове збалансування державного бюджету.