Мораторій на перевірки бізнесу може перешкодити Україні адаптувати під ЄС систему якості продуктів

Якщо мораторій на перевірки діяльності бізнесу буде продовжений до 1 січня 2019 року, і Кабмін не зробить виключень для перевірки зони SPS (санітарних і фітосанітарних заходів), як цього вимагає Євросоюз, Україні складно буде довести, що держава повноцінно контролює систему держгарантій безпеки та якості харчових продуктів, що експортуються до ЄС, розповів в інтерв'ю ZN.UA заступник голови Держветфітослужби Віталій Башинський.

Наприклад, пояснює фахівець, в Україні щеплення проти класичної чуми свиней (КЧС) обов'язкове, тоді як Європа забороняє імпорт худоби, що пройшла вакцинацію. У той же час, відсутність обов'язкового щеплення проти КЧС робить неможливим експорт української продукції в ряд інших країн, наприклад, в Росію.

Разом з тим, Європа дозволяє так званий "віконний підхід". Тобто, Держветфітослужба визначає зону, чисту від КЧС, і дозволяє (наказом головдержінспектора) у зазначених межах не робити щеплень проти цієї хвороби, таким чином відкриваючи двері в Європу свинині з цього регіону. Але якщо сусідній свинокомплекс має намір експортувати продукцію в Росію, він може спокійно вакцинувати поголів'я.

Однак цей процес потрібно контролювати на державному рівні, зазначає Башинський. Оскільки це вже стосується обов'язкової адаптації до норм ЄС українського регламенту по класичній чумі свиней.

"І тут ми, фахівці Держветфітослужби, впираємося в стіну: мораторій на перевірки діяльності бізнесу. Заборона нівелює всі накази головного державного інспектора, перетворюючи їх на порожні папірці. Бо як перевірити їх виконання?" - каже Башинський.

Він попереджає: якщо мораторій буде продовжений до 1 січня 2019 р., і Кабмін не зробить виключень для перевірки зони SPS (санітарних та фітосанітарних заходів - ред.), то Україна не зможе довести Європі, що повноцінно контролює систему державних гарантій безпечності та якості харчових продуктів - будь-якої продукції, що експортується в Євросоюз.

"Оскільки там (в ЄС) чітко розуміють: якщо система функціонує завдяки двом складовим - нормуванню та контролю, то в інспектора повинні бути важелі, щоб перевірити виконання норм і законів. Наприклад, як на птахофермах дотримуються системи біобезпеки. А у нас такої можливості немає. Табу на перевірки!" - зазначає заступник голови Держветфітослужби.

Втім, додає Башинський, у відомстві "знайшли лазівку", як за допомогою "багатоходівок" можна усунути проблему при бажанні підприємства.

Так, пояснює він, у розпорядженні Кабміну про мораторій є приписка, що можна перевіряти бізнес тільки у зв'язку з обґрунтованим зверненням юридичної або фізичної особи або якщо підприємець сам запрошує тебе на перевірку.

"Ось ми йдемо до експортерам і говоримо: настав час перевірити! Запросіть нас, будь ласка. Виробник, зацікавлений в експорті, пише офіційний лист, і з допомогою таких багатоходівок утрясаем проблему.

Однак і в даній схемі ховається свій негатив: "Не дотримується принцип раптовості. Те, чого вимагають європейці". Адже завчасне попередження про прихід інспектора дозволяє експортерам "підчистити" очевидні недоліки, зазначає Башинський.

Докладніше читайте у матеріалі Володимира Чопенка "Українське продовольство на європейському столі не з'явиться, якщо Україна втратить статус країни епізоотичного благополуччя" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".