Мінфін намагається зобов'язати медустанови тримати кошти на казначейських рахунках

Уже вдруге Мінфін намагається провести розроблену ним постанову Кабміну, що зобов'яже всі медустанови, які отримують фінансування від НСЗУ, тримати ці кошти не в державних банках, а на казначейських рахунках. Ввівши контроль над медичними установами, в результаті медреформи отримали нехай бідну і відносну, але незалежність, Мінфін, на думку експертів, наповнить казначейства і спробує прикрити «дірку» в держбюджеті-2021. Головні лікарі ж медустанов у соцмережах в один голос кричать, що «прийняття цієї постанови під час боротьби з пандемією COVID-19 призведе до повного провалу системи охорони здоров'я з дуже сумними наслідками». Адже зараз платіж лікарня може відправити одним натисканням клавіші, що полегшує роботу з постачальниками. У системі ж казначейства гроші «ходять» по кілька днів.

«Якщо це трапиться, це призведе до колапсу системи, - пише в соцмережах головлікар з Тернополя Оксана Луцька. - Особливо в нинішній час, коли потрібно приймати швидкі рішення. Чи не буде постачальник в умовах дефіциту чекати, поки ти через тиждень заплатиш. А немає пробірок для ПЛР - немає ПЛР. Хто винен? Невістка ».

«Схематоз? Одним розчерком пера ми, як КНП, починаємо працювати в Бюджетному кодексі. Одне питання - навіщо тоді потрібна була автономізація? », - запитує головний лікар з Одеси Сергій Горіщак.

«Дивує, що Мінфін почав перейматися тільки медичними установами. Є ж і будівельні комунальні підприємства, - коментує екс-гендиректор директорату медичних послуг МОЗ Оксана Сухорукова. - Це грубе втручання в господарську діяльність підприємств (20% з них, до речі, - приватні), яким нав'язується обслуговування в фінансовій установі казначейства, які не є клієнтоорієнтованим і до того ж збирає кваліфікаційні електронні підписи, яке саме ж видає, причому за чималі гроші. І це при тому, що 85% рахунків медустанов відкриті в трьох державних банках.

Зараз лікарня може відправити платіж натисканням кнопки на телефоні. У казначейської системи гроші «ходять» три дні. Мало того, що в умовах пандемії медустановам створюють штучні складності з елементарним ходінням платежів, так це ще й є порушенням Господарського кодексу і втручанням в роботу установи.

На мій погляд, цілі дві: поповнити оборотні кошти казначейства і показати людям, що гроші на залишках в казначействі є. Хоча гроші ці - не бюджетні. Далі, розуміючи, що в бюджеті - дірка, ми можемо спрогнозувати розвиток подій. Наприклад, так як казначейство - це навіть не державний банк, а система державних грошей, то можливий варіант, коли бюджетникам не буде чим платити, то медустановам скажуть, що всі виплати, крім захищених статей (а це - зарплата), заблоковані. І тоді вийде, що знову постраждають пацієнти, яким скажуть: ліків немає, нічого немає, змогли виплатити тільки зарплати. Радник голови Рахункової палати Віктор Мазярчук стверджує, що такий ризик мінімальний, і тим самим підтверджує, що він існує. Може бути інша історія, каже він, що казначейство не пропустить документи, якщо вони некоректні або платіжка не відповідають нормам бюджетного кодексу. Але вони і не повинні відповідати цим нормам, оскільки для КНП ці кошти не є бюджетними.

МОЗ працює в рамках бюджетного кодексу. І якщо йому, наприклад, потрібно купити послугу на заправку принтера, а статті на це у нього немає, то це - ціла процедура. Треба або вносити зміни в Закон про Держбюджет, або досить лише поміняти паспорт бюджетної програми, або ж потрібно зробити розпорядження Кабміну, щоб з однієї програми перекинути кошти на іншу. Але самостійно МОЗ це зробити не може.

Якщо стаття на заправку принтера є, то МОЗ може провести конкурс за скороченою процедурою, і заплатити гроші, які на це призначені, компанії з найкращим результатом. Це - плата за послугу. Чи має при цьому МОЗ право вимагати у цій компанії звіт про нарахування зарплат співробітникам, їх розмірах тощо?

У даному випадку НСЗУ так само платить медустановам за послугу, але за ціною, яку визначає Міністерство охорони здоров'я. Тобто КНП - це звичайне підприємство, власником якого є територіальна громада. У всьому іншому - це звичайне підприємство, яке веде господарську діяльність. Воно не діє в рамках бюджетного кодексу. І якщо цього не розуміє радник глави казначейства, то саме такі вказівки і будуть даватися - перевіряти, чи відповідає бюджетному кодексу той чи інший платіж медустанови. Тобто ми вже зараз бачимо, що казначейство готове перевіряти платежі. І це дуже небезпечна ситуація. Тому що це суперечить Господарському кодексу, яким у своїй роботі керуються КНП. Крім того, відповідно до інструкції Нацбанку, КНП мають право відкривати рахунки в будь-яких банках на свій вибір. Така постанова - це посягання на незалежність медустанов. Це перша ситуація.

А друга - незрозуміло що станеться з аптеками. У юристів вже є різночитання. Одні кажуть, що аптеки до цієї постанови входять, інші - що ні Тобто трактувати можна по-різному. І якщо аптеки все-таки входять, то програма «Доступні ліки» закривається. 80% аптек - приватні. І програма їм потрібна тільки, щоб поповнити оборотні кошти свої, а не казначейства.

Ця постанова Мінфін просуває вже місяць. Питання в тому, заступиться чи МОЗ за пацієнта і за систему охорони здоров'я».