Незавершене будівництво з 1976 року: Мінекономіки попереджає про можливий прорив накопичувача шахтних вод на Кривбасі

Забруднені шахтні води гірничозбагачувальних комбінатів Криворізького басейну скидають у переповнений ставок-накопичувач у балці Свистунова, який є об'єктом незавершеного будівництва з 1976 року, і стан якого наразі перевірити неможливо. Це випливає з пояснювальної записки до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів “Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець”, який оприлюднило для обговорення Міністерство економіки, та метою якого є розв'язання проблеми утилізації шахтних вод в регіоні.

Зазначається, що йдеться про близько 40 млн м³/рік підземних вод (шахтні, кар’єрні), які відкачуються у регіоні, із яких 16-17 млн м³ – високомінералізовані шахтні води.

"Вільні ємності, придатні для тимчасової акумуляції шахтних вод Кривбасу, відсутні. Надлишки шахтних вод цілодобово протягом року спрямовуються в ставок-накопичувач у балці Свистунова. Ставок-накопичувач шахтних вод відноситься до II класу капітальності, побудований в 1976 році і до теперішнього часу є об’єктом незавершеного будівництва", - йдеться в документі.

При цьому, паспорт обстеження технічного стану ставка-накопичувача шахтних вод у балці Свистунова, яким дозволено тимчасову експлуатацію гідротехнічної споруди, був виданий в березні 2021 року без проведення обстеження його ложа.

"Обов’язковою умовою обстеження ложа є спорожнення ставка-накопичувача до мертвого залишку, яке неможливе через систематичну затримку протягом останніх чотирьох років початку скиду шахтних вод. Відсутність інформації про стан гідротехнічної споруди ставить під загрозу можливість її подальшої безаварійної експлуатації", - зазначається в пояснювальній записці.

У Мінекономіки, яке розробляло указаний проєкт постанови, також попереджають про загрозу аварійної ситуації на ставку-накопичувачу та ризик припинення відкачки підземних вод в Кривбасі.

У разі зупинки відкачки підземних вод в Кривбасі створюються умови для виникнення низки некерованих техногенних катастроф, пов’язаних з зупинкою і затопленням діючих шахт, підземного простору, покладів залізних руд, з регіональним підняттям рівня високомінералізованих підземних вод, забрудненням верхніх водоносних горизонтів і поверхневих водоймищ, з масштабними зсувами порушених порід та земної поверхні.

Так, у разі аварії на ставку-накопичувачу з порушенням стійкості греблі, що його огороджує, потік від ставка-накопичувача по тальвегу балки Широка буде спрямований в бік смт Широке і далі в р. Інгулець. Подальший рух потоку, який витече зі ставка-накопичувача, буде здійснюватися водним шляхом, утворюючи значно більшу зону впливу аварії, ніж зона затоплення. В зоні затоплення (близько 40 га) об’єктами безпосереднього впливу будуть 820 будівель в смт Широке, які можуть бути пошкоджені в результаті витоку зі ставка-накопичувача, та поверхневі води р. Інгулець.

Залпове потрапляння потоку високомінералізованих шахтних вод в річку Інгулець призведе до забруднення води, починаючи з смт Широке до гирла річки. Таким чином, зона впливу від аварії на ставку-накопичувачу буде збільшена на 278 км вздовж річища р. Інгулець.

Аварія може призвести до масової загибелі риби, порушенню місць її вигулу та нересту, погіршенню кормової бази.

Буде порушено умови безпечного існування населення, інфраструктуру та комунікації, які забезпечують їх життєдіяльність, підтоплені щонайменше 1173,9 га міських територій, кладовища “Західне” та “Покровське”, селище Карнаватка, землі Криворізького лісгоспу, державний заповідник балка “Північна Червона” та порушено залізничні колії “Укрзалізниці” на П’ятихатській дистанції шляху.

"Таким чином, цілком закономірно можна стверджувати, що аварія на ставку-накопичувачу призведе до значних екологічних, економічних та соціальних наслідків", - попереджають в Мінекономіки.

Про негативний вплив гірничодобувної галузі на довкілля, необоротну трансформацію довкілля у районі Великого Кривого Рогу, де за останні 140 років видобуто понад 6 млрд тонн залізорудної сировини, читайте у статті автора ZN.UA Рити Рєзнік "Збереження довкілля і здоров'я працівників — головний пріоритет сучасних технологій видобування руди".