Збір у Пенсійний фонд, проти якого завжди виступав МВФ, у розмірі 1% зобов'яжуть платити всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) у момент купівлі валюти у безготівковій формі.
Відповідні зміни до закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" оприлюднило Міністерство доходів і зборів 7 червня. Документом запропоновано повернути оподаткування безготівкових валютообмінних операцій.
Платниками збору стануть як мінімум всі імпортери (у минулому році вони придбали іноземних товарів і послуг на $ 91,4 млрд, так що сплата збору до 1% дала б 7,3 млрд грн надходжень у Пенсійний фонд - майже в три рази менше за щомісячні пенсійні виплати), пише "Коммерсантъ-Украина".
Нагадаємо, що збір діяв з кінця 1990-х років, проте у липні 2010 року уряд на вимогу МВФ призупинив його сплату, а у 2011 році його скасування було схвалено президентом Януковичем.
Тим не менш, повернення збору передбачено президентським Національним планом впровадження реформ на 2013 рік, яким Міндоходів, Мінфіну та Мінсоцполітики було доручено надати на розгляд відповідний законопроект. При цьому документ мав бути поданий у парламент ще у квітні.
У пояснювальній записці до законопроекту чиновники Міндоходів говорять про збір як про додаткове джерело формування держбюджету, кошти якого спрямовуються на виплату пенсій, надбавок до пенсійних виплат та їхнє підвищення. Тобто надходження, обсяг яких у Міндоходів не розрахували, підуть на покриття дефіциту Пенсійного фонду, а не на його реформу.
Раніше не було відомо, якою буде ставка цього збору. Восени 2012 року в уряді обговорювалася ставка у розмірі 3%. У такому разі додаткові надходження Пенсійного фонду могли б скласти, за деякими оцінками, до 20 млрд грн щорічно. Оборот міжбанківського валютного ринку становить близько $ 160 млрд на рік, з яких більше половини обсягів - це купівля валюти.
Перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Сергій Прохоров відзначає, що з точки зору наповнення держбюджету новий збір доцільний, але він призведе до збільшення вартості контрактів і зниження конкурентоспроможності.
"Бізнес не оцінить таке рішення, адже якщо для галузі необхідно закуповувати комплектуючі та сировину за кордоном, то це відіб'ється на собівартості продукції",- пояснює пан Прохоров. Виконавчий директор Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Ганна Дерев'янко погоджується, що бізнес буде перекладати витрати на споживачів - збільшувати вартість товару. "І стосуватиметься це не лише імпорту, але й експортерів, які у своїй діяльності використовують імпортну сировину. Тобто буде стимулюватися підвищення ціни такої продукції, зокрема у сферах харчової та легкої промисловості",- резюмує пані Дерев'янко. !zn
Читайте також:
Пенсійний фонд наповнять грошима від валютних операцій
Верховна Рада відмовилась ухвалити закон про валютний податок