Мери втрачають бюджет і діють на випередження перед виборами — експерт

В умовах децентралізації місцеве самоврядування в Україні стало основним публічним інвестором на територіях. Будівництво, ремонти закладів, закупівля громадського та комунального транспорту уже стали звичним явищем у громадах. Однак раптом у виборчий рік вибухає коронавірус і країна стає на паузу. У цей час місцеве самоврядування, не розраховуючи на обласні органи виконавчої влади та уряд, активно включається у боротьбу з пандемією, закуповує маски, халати, апарати ШВЛ, шукає різні можливості для допомоги лікарням.

Однак після першої хвилі таких активних робіт міські голови починають розуміти, що коштів у бюджеті в поточному році буде значно менше, ніж у минулому, а рік-то виборчий, пише у своїй статті для ZN.UA директор з науки і розвитку ГО "Інститут громадянського суспільства", один з авторів децентралізації Анатолій Ткачук.

"Податкові надходження у структурі місцевих бюджетів становлять 58% у середньому по Україні. По містах ця цифра ще вища. В структурі податкових надходжень на ПДФО припадає 65%, на місцеві податки - 28%. Більш того, карантинне звільнення від плати за землю та єдиного податку відразу суттєво послабило місцевий бюджет, але і з ПДФО ситуація не така вже стабільна", - зазначив автор.

Як приклад Ткачук приводить Черкаси, оскільки саме звідси ніби пролунав сигнал незгоди влади місцевої із владою державною. Планові податкові надходження 2020 року в Черкасах становлять 2,225 млрд грн, з них ПДФО - 1,43 млрд (63%), єдиний податок - 403 млн (18%), податок на майно - 224 млн грн (10%).

При цьому сьогодні вже існує реальна практику серед найманих працівників - на один місяць людей відправляють у відпустку без утримання. Таким чином, прямі втрати Черкас тільки за карантин становитимуть 223 млн грн, а це - 10% податкових надходжень. (Підрахунки здійснено на основі відкритих даних міського бюджету та припущень, які випливають із рішень на підтримку підприємництва в умовах карантину)

Автор зазначив, що окрім прямих втрат бюджету, буде багато і непрямих, оскільки скорочення споживання через нестачу доходів скорочуватиме надходження і з інших доходів. До цього додається і той факт, що зараз у містах значна частина виборців пов'язана саме з малим підприємництвом. Це або самі підприємці, або люди, які працюють у підприємця. Малі магазини, перукарні, кав'ярні, швейні цехи, ремонтні майстерні та інші потерпають від карантину найбільше.

"Як розмірковують міські голови? Якщо такий жорсткий карантин протримається ще кілька місяців, на вибори 25 жовтня вони прийдуть із зруйнованим бюджетом і невдоволеними виборцями. Перед самими місцевими виборами перекласти відповідальність на Київ буде складно, тому потрібно робити кроки уже зараз. Тим паче що перекласти відповідальність на місцеве самоврядування спробує саме уряд", - пояснив Ткачук.

Тому, за словами автора, намагатися відновлювати місцеве бізнес-середовище та реанімувати економічне життя у місті, доки воно остаточно не завмерло, потрібно вже сьогодні. Це суперечить карантину, але якщо київська влада цьому протистоятиме, то всі побачать героїзм влади місцевої та автократію влади державної.

Той, хто першим виступив за послаблення карантину, - тепер герой? Але якраз у цьому місці починаються найбільші ризики для країни.

Детальніше про причини і ризики протистояння між центральною владою і місцевим самоврядуванням, яке загострилося в останній час, читайте у статті Анатолія Ткачука "Черкаси. Дурний сон або небезпечний прецедент?" для ZN.UA.