Майно Південно-західної залізниці на суму $ 30 млн може бути арештовано у 130 країнах світу

Верховний суд Швейцарії 27 травня відхилив клопотання Південно-західної залізниці (ПЗЗ) і залишив чинним рішення міжнародного арбітражного суду від 6 вересня 2013 року у справі за позовом Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина).

Це рішення передбачає стягнення з ПЗЗ суми у розмірі близько $ 26 млн. Окрім того, Південно-західній залізниці також доведеться додатково виплатити приблизно $ 2,5 млн витрат на гонорари юристів. Рішення може бути приведено у виконання, у тому числі шляхом арешту майна або рахунків Південно-західної залізниці - на території 130 країн світу.

Суперечка виникла у червні 2010 року у зв'язку з розпочатим у 2004 році будівництвом залізнично-автомобільного мосту через Дніпро у Києві, який зараз відомий як Дарницький міст.

Зокрема, в листопаді 2004 року від імені ПЗЗ начальником дирекції з будівництва мосту Володимиром Панафідіним було підписано два аналогічних договори підряду на здійснення будівельних робіт. Перший договір було укладено 14 листопада з турецькою Dogus Insaat ve Ticaret A.S, другий такий самий - 16 листопада з БМК "Планета-Міст". У результаті 15 червня 2010 року Dogus Insaat ve Ticaret A.S звернулася до Міжнародного арбітражного суду з позовом про стягнення збитків, у тому числі втраченої вигоди.

Історія судового розгляду:

6 вересня 2013 року Міжнародний арбітражний суд у складі арбітрів Крістіан Дорда (головуючий арбітр) (Австрія), П'єр Терсьє (Швейцарія), Ірина Назарова (Україна) постановив арбітражне рішення за позовом Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина) у справі про стягнення збитків у розмірі близько $ 60 млн з Південно-західної залізниці (Україна).

Суперечку розглядали згідно з Регламентом Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торговельній палаті (м.Париж) у місті Женева, Швейцарія. Розгляд суперечки відбувався згідно з українським правом. Рішення було винесено в м.Цюріх, Швейцарія.

Суперечка виникла у зв'язку з будівництвом залізничного та автомобільного мосту через річку Дніпро у м.Києві, який зараз відомий як "Дарницький міст".

14 листопада 2004 року Договір підряду на здійснення будівельних робіт №ПЗ/ДН-6-0415 було укладено між Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина) і Південно-західною залізницею. Від імені ПЗЗ даний договір було підписано паном Панафідіним В.Н.

Одночасно, з арбітражного рішення вбачається, що 16 листопада 2004 року Південно-західна залізниця уклала інший договір генерального підряду на виконання будівельних робіт ПЗ/ДН-6-0434 щодо того ж обсягу робіт щодо будівництва Дарницького мосту. Даний договір було підписано паном Панафідіним В. М. з боку Південно-західної залізниці та Борозинцем В.Ф. з боку БМК "Планета-Міст".

15 червня 2010 року Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина) звернувся до Міжнародного арбітражного суду з позовом про стягнення збитків, у тому числі втраченої вигоди.

У той час поки арбітражний суд розглядав суперечку у м.Женева, українські господарські суди розглянули справу за позовом київського транспортного прокурора (В.Гриценко) в інтересах Міністерства транспорту України до ПЗЗ і Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина); третя особа - ТОВ "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітед Ширкеті". Південно-західна залізниця перебуває у сфері управління Міністерства транспорту України та підпорядкована Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця).

Українські суди, в рамках вищезгаданої справи визнали недійсною Додаткову угоду №1, підписану паном Сучковим В.С. (начальник Дирекції з будівництва автомобільно-мостового переходу через Дніпро у м.Києві (ДН 6), яка входить до складу Державного територіально-галузевого об'єднання ПЗЗ) до Договору підряду на здійснення будівельних робіт № ПЗ/ДН-6-0415, підписаного Панафідіним В.М. від імені ПЗЗ.

Згідно з Додатковою угодою загальну вартість будівельних робіт було збільшено до $ 110 млн. Окрім того, на відміну від основного договору вартість робіт більше не враховувала вартість матеріалів, які мали бути додатково сплачені Південно-західною залізницею.

Вищевказаний договір, визнаний українськими судами недійсним за позовом Транспортного прокурора, був підставою позовних вимог Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина) про стягнення збитків з Південно-західної залізниці у міжнародному арбітражі в м.Цюріх.

Остання судова інстанція в українських паралельних судових процесах про визнання договору недійсним - Вищий Господарський Суд України.

Верховний Суд України прийняв до розгляду касаційну скаргу Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина) про скасування рішень українських судів, винесених на користь Південно-західної залізниці.

Згодом український суд зобов'язав залізницю перерахувати іншому підряднику оплату за роботи, виконані Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина), а саме - "Планеті-Міст".

Арбітражний суд у своєму рішенні прийшов до протилежного висновку щодо дійсності додаткової угоди і постановив стягнути з Південно-західної залізниці суму в розмірі приблизно $ 26 млн (приблизно - тому що з урахуванням штрафних санкцій, які нараховуються доти, поки рішення не буде виконано).

Арбітражний суд визнав Додаткову угоду до Договору підряду на здійснення будівельних робіт №ПЗ.ДН-6-0415 між Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина) і Південно-західною залізницею (підписаний Панафідіним В.М) дійсною.

Міжнародний арбітражний трибунал прийшов до висновку про те, що арбітри не пов'язані українським судовим рішенням, незважаючи на те, що суперечка регулюється українським правом. Аргументація арбітражного трибуналу: рішення українських судів було винесено у справі з іншим складом сторін (позивач, відповідач, третя особа) ніж склад сторін у міжнародному арбітражному процесі (позивач, відповідач, треті сторони); докази, що сторони надали міжнародному арбітражу не досліджувалися українськими судами, бо ці докази не були надані; українські суди не аналізували подальшу поведінку сторін після укладення договору.

Таким чином, міжнародний арбітражний суд прийшов до висновку про дійсність додаткового договору між Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина) і ПЗЗ і постановив стягнути з неї суму в розмірі приблизно $ 26 млн.

Не погодившись з рішенням міжнародного арбітражного суду, відповідач (Південно-західна залізниця) звернувся до Верховного суду Швейцарії (суд за місцем винесення арбітражного рішення) з клопотанням про скасування вищевказаного рішення, посилаючись, зокрема, на те, що міжнародний арбітражний суд проігнорував рішення українських судів, застосовуючи українське право до розгляду суперечки. У підсумку, 27 травня 2014 Верховний суд Швейцарії відхилив клопотання Південно-західної залізниці.

27 травня 2014 року Верховний суд Швейцарії відхилив клопотання Південно-західної залізниці і залишив рішення міжнародного арбітражного суду від 06 вересня 2013 року у справі за позовом Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина) проти Південно-західної залізниці чинним.

Згідно з міжнародним правом, дане арбітражне рішення не може бути предметом перегляду якими-небудь іншими судами будь-яких країн світу. Рішення про стягнення з ПЗЗ суми у розмірі близько $ 26 млн може бути приведено у виконання на території 130 країн-підписантів Нью-Йоркської Конвенції про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, у тому числі, шляхом звернення стягнення на майно/грошові кошти Південно-західної залізниці у 130 країнах світу.

Арбітражний трибунал також постановив: 1) стягнути з ПЗЗ витрати на юристів у сумі приблизно $ 2,5 млн. У зв'язку з тим, що суд ухвалив рішення на користь позивача (Dogus Insaat ve Ticaret A.S), гонорари на юристів відповідача (Південно-західної залізниці) в сумі $ 3,3 млн стягненню не підлягали.

Представлення інтересів Dogus Insaat ve Ticaret AS (Туреччина) в міжнародному арбітражному процесі здійснювалося компаніями "Пітон Пітер" (Швейцарія), "Кравець та Партнери" (Україна). Інтереси ПЗЗ представляли юридичні фірми "Лалів" (Швейцарія) і "Лавринович і Партнери" (Україна). !zn