Міненерго РФ нещодавно підготувало бачення майбутнього енергетичного сектору в умовах західних санкцій під назвою «Наслідки санкцій для російської енергетики». В документі з’явилися дуже цікаві статистичні позицій щодо експорту в недружні та дружні країни. Про це пише Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» у матеріалі – «Навіщо Міненерго Росії (дез)інформує Кремль».
«Поглянемо детальніше на нафтовий сектор документу. Цікаво те, що експорт нафти в недружні Росії країни становить 141 млн. тон з 230 млн. тон, що були продані за рубіж у 2021 році. В дружні країни відповідно надійшло 89 млн. тон. Прогнозується, що в 2022 році експорт нафти зросте до 255 млн. тон. Міжнародне енергетичне агентство дає зовсім інший прогноз – обсяг експорту залишиться на рівні попереднього року. З урахуванням високих світових цін на нафту основні доходи, що забезпечують подальшу агресію Росії в Європі і агресію проти України, зростуть, і грошовий потік для цього забезпечать недружні країни тієї ж самої Європи», - йдеться у матеріалі.
Автор зазначив, що, відповідно до документу, країни ЄС зможуть відмовитися від морського імпорту російської нафти вже до 2023 року, а від трубопровідного до 2027-го. Очевидно, що останнє обумовлено діями троянського коня Кремля в ЄС та НАТО на прізвище Орбан.
Вказується, що у випадку зняття санкцій з Тегерану, іранська нафта замістить 50% постачань російської на ринок ЄС – 1,4 млн. бар. на добу з 2,7 млн., які продовжують надходити. А ось саудівську нафту, яка вже успішно заміщає російську, чомусь не згадано. Як і не згадано про американську нафту, якої усе більше на глобальному ринку, а з 2023-го буде ще більше. Припускаю, що не згадується тому, що це не вписується в картинку подолання нафтового ембарго ЄС.
З іншими матерівалами Михайла Гончара, президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», можна ознайомитися за посиланням.