Львівські платники податків просять уряд "не заважати платити податки"

Таку думку эксклюзивно для "Дзеркала тижня. Україна" висловив голова правління Асоціації платників податків Львівської області Теодор Дяків.

Зокрема він пояснює, що теза неправильна з таких міркувань: « - Для капіталомістких комп’ютеризованих сучасних підприємств, на яких зарплата операторів технологічних процесів у вартості продукції становить менше одного відсотка, сплатити єдиний соціальний внесок у розмірі від 36% до майже 50% нарахувань на таку зарплату не становить труднощів. Водночас, важчим, але все ж посильним є такий соціальний внесок і для промислових гігантів, у вартості продукції яких зарплата становить 5-8%».

На противагу цьому, пише експерт, функціонування малого бізнесу ґрунтується переважно на потенціалі людини, її власній праці (тому частка зарплати у вартості її послуг сягає 70-80%). Проте величина зарплат у цих видах діяльності далеко не завжди дотягує до рівня зарплат у промисловості. «Зрозуміло, що за таких умов сплатити 36-37% єдиного соціального внеску, нарахованого на зарплату, просто неможливо, - зобов’язання виходять за межі сукупного доходу», - пише Теодор Дяків. До цього ж іще додаються й офісні витрати, оплата енергоносіїв, зв’язку, оренда приміщень, податки, корпоративні права засновників тощо. З іншого боку, жоден промисловий гігант із рентабельністю 6-8% сьогодні неспроможний заплатити 10% того єдиного податку, який для суб’єктів ССО (системи спрощеного оподаткування) вважається пільговим.

«Висновок тут простий і очевидний: не може бути ефективним єдиний підхід ні до оподаткування, ні до формування соціальних фондів для суб’єктів господарювання з такою різною структурою вартості продукції», - узагальнює автор.

Далі, пише він, з цього випливає, що встановлена законодавством рівність умов економічної діяльності досягається не однією для всіх системою оподаткування, як це намагається робити наш уряд, а застосуванням інструментарію, який забезпечує вилучення у платника податку рівної або близької для основних їх категорій частки від реально заробленого.

«Тоді відпаде потреба в обмеженні обсягів річного доходу суб’єктів ССО, не стане сенсу його приховувати, зникнуть зарплати в конвертах, конвертаційні центри, тінізація найманої праці, міжвідомчі комісії з детінізації зарплат при районних адміністраціях, і, як наслідок, виникнуть умови для реальної реформи податкових органів», - резюмує львівський підприємець.

За його словами, залишився один параметр, стосовно якого все ще немає компромісу між підприємцями та урядом: застосування суб’єктами ССО єдиного соціального внеску.

Попередні розрахунки показують, що реальним порятунком від вимушеної тінізації малого бізнесу може стати або розмір єдиного соціального внеску в межах 15-18% нарахувань на ФОП, або застосування його повної ставки, але до мінімальної зарплати. Тільки після законодавчої реалізації одного з двох пропонованих компромісних варіантів можна вводити жорстку відповідальність за будь-які форми тінізації малого бізнесу і очікувати припливу коштів до бюджетів та соціальних фондів.

«Можна, звісно, вищенаведені докази та аргументи ігнорувати, але тоді треба розуміти, що малий бізнес буде вимушений піти у ще глибшу тінь, а відповідні бюджети і фонди отримають ще менше коштів. І жодні контрольні органи цьому не завадять», - підсумовує Теодор Дяків.

Докладніше читайту у статті Теодора Дяківа «Підприємці до уряду: «Не заважайте платити податки!» у найближчому номері «Дзеркала тижня. Україна».