У 2014 році, коли Євросоюзом і Росією були введені взаємні обмеження в торгівлі, деяким державам ЄС все одно вдалося збільшити свій товарообіг з РФ.
Такі висновки ZN.UA робить у підсумках свого проекту "Викрадення Європи", в рамках якого були проаналізовані відносини країн ЄС з Росією і їхню взаємну залежність.
Згідно з даними російської Федеральної митної служби, в минулому році збільшити товарообіг з РФ змогли сім країн Євросоюзу: Бельгія (+ 8,8%), Данія (+ 23,2%), Латвія (+ 18,2%), Румунія (+ 0,2%) , Словенія (+ 2,5%), Хорватія (+ 12,4%) і Естонія (+ 10,6%).
Правда, тільки трьом з них вдалося збільшити власний експорт в Росію, а саме: Румунії - на 8%, Хорватії - на 7,5%, Естонії - на 104,8%. У плюсі з експорту і Кіпр - на 2,1%, але у нього на 68,3% впав російський імпорт, тому загальний товарообіг з РФ в 2014 р знизився на 66,8% в порівнянні з 2013-м.
Європейські держави продають у Росію, головним чином, машини й устаткування, хімічну продукцію, засоби наземного транспорту, ядерні реактори та котли, фармацевтичну продукцію, сільськогосподарські та продовольчі товари, одяг і взуття, тобто в основному товари з високою доданою вартістю.
У той же час левову частку російського експорту в переважну більшість європейських країн займають енергоносії та інша сировинна продукція.
З іншого боку, у 2015 році торгівля з Росією просіла практично у всіх членів Євросоюзу. За десять місяців лише у Болгарії виріс взаємний товарообіг з РФ, та й то за рахунок збільшення російського імпорту, а не власного експорту в Росію.
Москва не втратила шанс позловтішатися і списала всі "втрати" Європи на взаємні санкції, а багато європейських товаровиробників, дивлячись на цифри своїх продажів в Росії, взялися бідкатися і закликати політиків до відновлення добрих відносин з РФ та скасування обмежувальних заходів.
Але якщо розібратися, то експорт у Росію впав навіть у тих країн, які не конфліктують з Кремлем і не вводять жодних санкцій. У Китаю, головного торгового партнера РФ, за десять місяців поточного року продажі в Росії впали на 32,4%, у Республіки Корея - на 50,7%, з Туреччиною (до листопадового інциденту зі збитим турками російським літаком торговельних обмежень між двома країнами не було) - на 37,9%, Таїландом - на 34,5%, Бразилією (з якої РФ збиралася завозити продукти замість заборонених європейських) - на 20%. Більше того, товарообіг з Росією у 2015 році скоротився навіть у Білорусі, Казахстану і Вірменії, які мають вільний доступ до російського ринку в рамках Євразійського союзу.
Таким чином, цілком очевидно, що санкції проти РФ і російське ембарго не стали головною причиною падіння експорту в Росію для більшості країн. Як би не намагалася змістити акценти російська пропаганда, але основними чинниками, що викликають значне зубожіння товарних потоків в РФ, стали зниження купівельної спроможності росіян, значна девальвація рубля, хворобливе для російського бюджету падіння світових цін на нафту і нереформованість російської економіки.
Детальніше про залежність країн Євросоюзу від Росії читайте у підсумках проекту ZN.UA "Викрадення Європи".