Книга скарг у «Дії»: чи варто турбуватися чиновникам і чому

Усі ключові держоргани, навіть Держаудит, мають окремі «гарячі лінії» для повідомлень про корупцію чи зловживання. Це не кажучи про цілий портал для викривачів від НАЗК. Однак чим болючіша проблема, то активніше множаться сутності, що камуфлюють небажання її вирішувати. Недарма ж у нас із добрий десяток правоохоронних органів і вдвічі більше відомств із правоохоронними функціями. 

Про те, кому в Україні потрібна «книги скарг» в «Дії» пише Юлія Самаєва, редакторка економіки ZN.UA, в статті «Дія скарг і пропозицій».

«Якщо вірити лічильнику порталу (НАЗК - ред.), то з вересня 2023 року вони прийняли шість тисяч повідомлень, з них тільки 120 — від викривачів. Відмінність, з одного боку, у захисті та винагороді, з іншого — у відповідальності за достовірність наданої інформації про корупцію. Як бачимо, поки впевнено перемагають анонімні кляузи. Та й скаржаться переважно на колег, а не на керівництво — 5104 проти 878 скарг. Страшно», - пише вона. 

Авторка статті також нагадує про те, що в Україні скарги - це пусте місце. Це майже щодня доводить правоохоронна та судова системи. 

«Про який захист може йти мова, якщо типовий приклад у нас — це Татаров, вбетонований в офіс, як пітон у Будинок з химерами. Жодна винагорода не покриє справжніх ризиків гучного викриття. Адже зовсім не факт, що за ним послідує хоч якесь покарання... Нумо згадайте хоч одну гучну й резонансну справу, яка завершилася вироком і реальним покаранням», - додає вона. 

Справа Логвинського в судах так довго, що за цей час 54 млн грн перестали бути вражаючою сумою. «Роттердам +» уже поховали, бо строки вийшли. Справу Татарова передали з НАБУ до СБУ і просто закрили. Про справу Курченка, здається, просто забули. В Насірова скоро вросте той електронний браслет — так довго він його носить в очікуванні, поки й тут строки вийдуть. Оце один лише Олександр Онищенко отримав вирок, але заочно, бо він же ж десь за кордоном.

«Тож, як вже брати на кпини «нарід» за скарги проти колег, але не проти керівників, то й антикорупційним органам має перепасти. Вони у нас стовідсотково з народу», - зазначила авторка. 

З іншими статтями Юлії Самаєвої можна ознайомитися за посиланням.