Німецька сторона не вважає російський газопровід "Північний потік-2" політичним проектом і наполягає на збереженні транзиту газу з РФ до ЄС через газотранспортну систему України, заявив міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас.
У ході спільного з главою МЗС України Павлом Клімкіним брифінгу в Києві в п'ятницю, 18 січня, Маас повідомив про готовність Німеччини надати Україні допомогу в створенні газового консорціуму. За словами Маасу, вже шість німецьких фірм висловили готовність брати в ньому участь.
Він також розповів, що в ході переговорів у Москві російська сторона також висловила зацікавленість у збереженні транзиту через українську ГТС.
Клімкін, у свою чергу, підкреслив, що європейські правила при реалізації "Північного потоку-2" є єдиним способом зробити тристоронні переговори щодо транзиту ефективними і конструктивними
Міністр додав, що Україна вже обговорює з Єврокомісією можливість застосування до європейських правил роботи української ГТС.
"Це дозволить зробити нам багато в контексті енергетичної безпеки Європи, що дозволить забезпечити реальну конкуренцію, стабільність поставок і життєздатність нашої української ГТС", - підкреслив Клімкін.
Віце-президент Єврокомісії Марош Шевчович повідомив, що черговий раунд тристоронніх переговорів щодо транзиту газузапланований на 21 січня. Торік "Газпром" зірвав переговори щодо транзиту, які були заплановані на вересень.
Голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв заявляв, що можливе припинення транзиту російського газу через Україну завдасть шкоди економіці країни в розмірі приблизно 3,5 мільярда доларів, що дорівнює майже 3% ВВП держави. Також Коболєв називав неприйнятними пропозиції "Газпрому" щодо транзиту після 2019 року.
Нагадаємо, що 5 березня "Газпром" заявив, що направив "Нафтогазу" повідомлення про початок розірвання контрактів у суді.
У зв'язку з цим Україна направила позов проти Росії у Всесвітню торговельну організацію, а в червні "Нафтогаз" подав до Стокгольмського арбітражу позов із вимогою переглянути тариф на транзит газу за контрактом із "Газпромом". Станом на кінець року сума позовних вимог складала 12 млрд доларів.