Кінець валютної епохи «36,6»: що буде з гривнею

Керований готівковий хаос

У передчутті валютних змін готівковий ринок запанікував іще в середині вересня. Стрибки до майже 39 грн/дол. і назад — до 38 грн/дол. подеколи відбувалися протягом кількох днів.

Паніку на готівковому валютному ринку спробували залити «відром холодної води». Одного вересневого дня великий державний банк і три комерційні банки з іноземним капіталом виставили в своїх касах курс продажу долара на рівні 37,75. При тому, що раніше придбати стодоларову купюру в цих фінансових установах часом було справжнім квестом.

Але цього разу наміри «збити» курси було підкріплено стосами новеньких сотенних купюр доларів і євро. Дійшло до абсурду: підприємливі громадяни скуповували валюту «на всі» в одному банку й несли її до каси іншого, де курс був ринковим. На різниці курсів (подеколи до 50 коп. на доларі) та за відповідного об’єму придбання можна було поліпшити особистий бюджет на 100–150 дол. на день.

Зміна курсу

А починаючи з 3 жовтня фіксований курс НБУ, за яким працював міжбанк, на який орієнтувалися юридичні особи та готівковий ринок, до якого, врешті, були прив’язані конвертаційні короткострокові депозити населення, було ліквідовано.

Першого ж дня торгів по-новому міжбанківські котирування хоч і незначно, але зрушили вгору з точки стояння, яку було встановлено ще в липні минулого року. Так валютний ринок України почав працювати в парадигмі «керованої гнучкості курсу» під контролем регулятора.

І тепер експерти наперебій прогнозують, що в середньостроковій перспективі, принаймні до кінця наступного року, курс долара коливатиметься в коридорі від попередньої основи 36,6 грн до 41–40 грн/дол. І саме цю позначку вважають справедливою в Мінфіні.

Це ще не вільне «плавання», як до війни, але й не зацементований курс долара міжбанку (євро та інші валюти коливаються до долара відповідно до динаміки світових ринків).

Тепер для втримання курсової стабільності НБУ змушений здійснювати масивні інтервенції з продажу валюти на ринку. Коштів вистачає, адже надходження від міжнародних партнерів упродовж 2023 року були значними та регулярними — за підсумками року, найімовірніше, вони перевищать заплановану позначку в 42 млрд дол.

Три валютні сценарії

Якою є перспектива цього валютного фронту? Якою буде динаміка національної валюти до кінця наступного року?

На наш погляд, можливі три сценарії з різною ймовірністю їх реалізації.

Сценарій 1. Невиправданий оптимізм (імовірність — 5%)

Цей сценарій передбачає, що гривня залишається «надутою». Її курс не збігатиметься з фундаментальними показниками реальної економіки. В такому разі безготівковий долар перебуватиме близько позначки 36,6 і поступово девальвує до курсу готівкового ринку, що склався на сьогодні.

Хоч і з низькою ймовірністю, але такий сценарій можливий у разі, якщо транші від країн і організацій, що надають фінансову допомогу Україні на наступний рік, будуть принаймні не меншими, ніж цього року, а їх надходження буде регулярним (без затримок).

Проте, як бачимо, сама ймовірність відносно «низького» долара в середньостроковій перспективі майже нульова.

Сценарій 2. Помірна девальвація (ймовірність — 80%)

Як і ціна на будь-який товар, ціна валюти перебуває в прямій залежності від попиту й в оберненій — від пропозиції на валютному ринку. Попит на національну валюту визначається попитом на вітчизняний експорт, а її пропозиція — попитом на вітчизняний імпорт товарів і послуг. Так є в теорії, й так завжди було до війни.

Наразі в умовах шаленого дисбалансу державного бюджету потреба в зовнішній допомозі становить 25% від ВВП у розмірі близько 42 млрд дол. щорічно. Водночас імпорт активно зростає, а експорт, навпаки, скорочується.

В цьому сценарії ми виходимо з того, що 2024 рік наші партнери профінансують у більш-менш необхідних обсягах. А золотовалютні резерви, накопичені НБУ протягом поточного року, все ще значні й у разі перебоїв із постачанням твердої валюти слугуватимуть своєрідною валютною парасолькою.

В цьому разі динаміка курсу національної валюти вже не залежить виключно від об’єму ЗВР і темпів інфляції. Чинником номер один стає обсяг і періодичність зовнішнього фінансування. Але на цей показник Нацбанк прямого впливу не має. Тому «середній» сценарій передбачає, що гривня відтепер рухатиметься донизу.

Водночас поступова девальвація до рівня, який урядовці визнають бажаним, тобто понад 40–41 грн/дол. за підсумками 2024 року, є не найгіршим варіантом.

А золотовалютна парасолька забезпечить плавність сповзання курсу гривні без зайвих стресів для економіки країни.

Сценарій 3. Неконтрольований обвал (імовірність — 15%)

Поряд із відносно спокійним контрольованим здешевленням гривні під патронатом НБУ деяку ймовірність має і сценарій, який умовно можна назвати «фінансово катастрофічним».

Занепокоєння спричиняють такі обставини:

• надзвичайні виклики воєнного часу;
• посилення імпортозалежності економіки;
• борги країни наступного року сягнуть 110% від ВВП;
• видатки держбюджету вдвічі перевищуватимуть рівень доходів;
• «вікна» для виведення капіталу нереально причинити повністю. Частина валюти, що належить населенню та бізнесу, значною мірою осідає за кордоном.

Отже, економічний фундамент країни буде слабким, а соціально-економічне становище населення — вразливим.

До того ж наступний рік — це рік виборів у США та багатьох провідних країнах Європи. Геополітичні та геоекономічні ризики для фінансування України в «звичних» розмірах у передвиборчий та поствиборчий період будуть надзвичайно турбулентними. Тому ближче до другої половини 2024 року на валютному ринку країни можуть з’явитися хмари.

Гривня — на волі

Отже, 2024 року валютний ринок країни буде волатильним, але дестабілізаційна девальвація досі малоймовірна. Нацбанк вчасно зрозумів, що втримати наявний баланс на рівні 36,6 грн/дол. — це задача без розв’язання. А встановлювати новий фіксований курс — лише відтермінування проблеми.

На наступний рік анонсовано збільшення заробітних плат у два етапи та підвищення пенсій. Але розраховувати на значне поліпшення життєвого рівня населення чужим коштом, а не завдяки грошам, заробленим власною економікою, мабуть, трохи наївно. Допомога Заходу буде досить дозованою й нерегулярною.

Водночас потрібно фінансувати армію, соціальну сферу й підтримувати економіку. Зробити це можливо, лише якщо курс гривні буде ослаблено.

Саме про це попросив Мінфін. Саме такий варіант де-факто вже заклало Мінекономіки в плани надходжень від податків наступного року та корекції торговельного сальдо. Експорт наступного року зросте на 7,5%, а імпорт, навпаки, скоротиться на 5,5%. На третину зростуть податкові надходження проти 2023 року, — так планують урядовці.

Саме ці гроші «з повітря» допоможуть:

• значно збільшити гривневі доходи бюджету (підвищаться податки на імпорт, зростуть надходження від продажу валюти всередині країни);
• профінансувати соціалку;
• дещо зменшити темпи деградації сальдо торговельного балансу, адже некритичний імпорт зменшиться.