Кабмін та Нацбанк: як працювати далі

Жорстка монетарна політика призводить до стиснення мультиплікатора грошової маси (коефіцієнт, який демонструє, як банки створюють гроші через кредитно-депозитні операції), гальмування роботи фінансових посередників і пригнічення економічного відновлення. В економіці та банківській системі накопичено колосальні фінансові ресурси, однак їхній перерозподіл на інвестиційні цілі через фінансових посередників здійснюється вкрай слабо.

Про це у своїй статті пише Богдан Данилишин, академік НАН України, ексголова Ради НБУ, - "Від виживання до зростання. Що має зробити новий уряд для економічного прориву".

За його словами, вартість кредитних ресурсів є вищою за очікувані темпи зростання виробництва, що обмежує залучення кредитів у економіку, знижує конкурентоспроможність реального сектора. Висока вартість кредитного ресурсу призводить до посилення кредитних ризиків. Обслуговування кредитів утруднене погіршенням перспектив економічного зростання (на 2025 рік прогноз приросту реального ВВП становить 2,7% проти 2,9% у 2024 році, поточні темпи зростання — лише 1,0%). Висока вартість позичкового ресурсу обмежує можливості держави здійснювати стимулюючу політику підтримки реального сектора та негативно впливає на боргову стійкість державних фінансів.

Він нагадав, що функціонування економіки пов’язане із грошовим обігом. Надмірна жорсткість монетарних умов, посилена неринковими структурними шоками, здатна кардинально загальмувати економічну активність — грошові кошти залишатимутися в рамках фінансової системи і не надходитимуть у проєкти економічного відновлення.

"Тому важливим аспектом нормалізації економічного відновлення є конструктивна взаємодія між центральним банком та урядом у питанні здійснення єдиної скоординованої політики макроекономічної стабілізації, спрямованої на підтримку конкурентоспроможності реального сектора та розвиток ринкових фінансово-кредитних відносин", - додав він. 

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.