Кабмін ставить завищені плани щодо держбюджету

Швидше, вище, сильніше - головний девіз бюджетної політики на 2014-15 рр.

У 2014 році в Кабінеті міністрів прогнозують щорічне зростання ВВП на 3% і податкових надходжень на рівні 42%. Доходи скарбниці розраховані за умови прийняття закону про контроль над трансферним ціноутворенням, податку на багатство і прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб. Експерти впевнені, що такі очікування не мають нічого спільного з реальністю.

Показники держбюджету 2015 року будуть формуватися за умовах збільшення номінального ВВП порівняно з 2014 роком на більш ніж 156 млрд грн, до 1,851 трлн грн, пише "Коммерсант-Украина".

Мінфін як розробник "...Прогнозів держбюджету на 2014-2015 роки" відзначає, що прогноз орієнтований на подальше реформування системи державних фінансів і реалізацію ефективної бюджетної політики.

У 2015 році темпи зростання економіки збережуться на рівні 3%, як і в 2014-му. Крім того, сальдо платіжного балансу все ще залишиться негативним - 14,6 млрд дол у 2014 році і 12,7 млрд дол в 2015 році, а експорт збільшиться незначно - на 0,5 процентного пункту, до 9,1%. Прогноз офіційного обмінного курсу гривні до долара, незважаючи на вимоги Міністерства юстиції визначитися з параметрами в середньому за рік і на кінець періоду, в документі так і не з'явився.

За оцінкою директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерія Геєця, закладені в проект документа макроекономічні прогнози свідчать про очікування затяжного впливу кризи. "Прогнози дуже обережні як на 2014-й, так і на 2015 рік. Світовий досвід показує, що ефективних механізмів боротьби з наслідками кризи поки немає, а в такій ситуації консервативна бюджетна політика є єдиним виходом",- вважає він.

Кабмін завищує плани зі збору податків через нереальні макропрогнози, - екс-віце-прем'єр

Нагадаємо, що урядовий прогноз незначно відрізняється від очікувань МВФ - у 2014 році зростання ВВП буде на рівні 2,8%. Однак у цілому до 2018 року середні темпи зростання української економіки, як очікують у фонді, становитимуть 3,5%.

Найбільш несподіваними у проекті постанови виявилися індикативні прогнози структури доходів держбюджету. Податкові надходження з урахуванням перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні не вище 30% вже наступного року зростуть на 42% порівняно з нинішніми і становитимуть близько 428 млрд грн (їхня частка в держбюджеті - 84,3%, номінальні показники в документі не представлені), в 2015 році - 481 млрд грн при зниженні ставок податку на прибуток і ПДВ з наступного року до 17% і 16% відповідно Мінфін закладає зростання надходжень від них на рівні 42% і 31%. Очікується, що податку на прибуток буде перераховано близько 74,2 млрд грн у 2014 році, а ще через рік - 74,4 млрд грн, хоча його частка в держбюджеті скоротиться, ПДВ – 219,6 млрд грн і 254 млрд грн відповідно.

Міністерство доходів і зборів у своїх зауваженнях до документа зазначає, що частка ПДВ у доходах бюджету вища, ніж цього року, незважаючи на зниження ставки. Хоча динаміка надходжень у попередні роки свідчить про те, що зменшення ставок не дозволяє розраховувати на швидкий позитивний ефект і, навпаки, призводить до скорочення надходжень у перші роки впровадження.

На думку директора департаменту Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Артема Рудика, незначне зростання ВВП не може забезпечити такі надходження, тим більше якщо в уряді заявляють про зниження тиску на бізнес. "Хоча водночас неодноразово заявляли про скасування податкових пільг", - додає експерт. Директор центру "CASE-Україна" Дмитро Боярчук зазначає, що якщо інфляція буде більшою, ніж прогнозують у Кабміні, то приріст доходів бюджету може становити 10-15%. "Якщо зараз подивитися на структуру доходів, то збір ПДВ скорочується, а основою наповнення є прямі трансферти Нацбанку, адміністративний тиск. Такого тиску на економіку, який стався за останній час, не було ніколи, - каже він. - Ще велике питання, що буде у другій половині року, а 2014-й - взагалі загадка".

Згідно з документом, бюджетна політика в найближчі два роки буде будуватися з урахуванням впровадження контролю над трансферними операціями та податку на багатство, а також більш прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб (ПДФО). Хоча самі прогнози розрахунку доходів не враховують можливий перегляд ставок ПДФО, а розраховані на нинішні -15% і 17% при доходах, що перевищують 10 мінімальних зарплат. "Диференціація податку - це відкат у тінь. На першому етапі, можливо, і буде незначне збільшення відрахувань, надалі ж що більше буде навантаження на фонд оплати праці, то частіше будуть ухилятися від повного її оподаткування", - вважає пан Боярчук.

Крім того, у проекті прописано, що спецрежими з ПДВ для аграріїв таки буде збережено. Мінфін при узгодженні пропозиції Мінагрополітики про збереження даної пільги зазначив, що до 2018 року не має наміру змінювати норми Податкового кодексу. Вкотре в уряді вирішили закріпити і необхідність поетапного приведення тарифів до їхньої фактичної вартості і переходу на децентралізацію місцевих бюджетів. У документі навіть задекларовано, що фонд регіонального розвитку зможе отримати не менш як 3 млрд грн на реалізацію капітальних проектів. Однак у своєму експертному висновку до проекту постанови міністр Кабінету міністрів Олена Лукаш зазначає, що такі обсяги суперечать вимогам Бюджетного кодексу, де вказується, що суми фінансування фонду повинні складати 1% від прогнозу доходів держбюджету.

Експерти впевнені, що в цілому документ з реальною ситуацією в економіці та бюджетній політиці не має нічого спільного. "Сюди закладається те, що уряд дуже хоче бачити, - іронізує Артем Рудик. - Але при ухваленні реального документа, яким є бюджет, такі декларації не відіграють ролі". "30-відсоткове зростання доходів, притому що в країні нічого не відбувається, - ні реформ, ні припливу інвестиції - це завищені очікування", - додає пан Боярчук. !zn

Читайте також:

МВФ знизив прогноз зростання економіки України до нуля