Кабмін прирікає бюджет-2015 на провал, заклавши в нього механізм самопідтримуваної девальвації

Схвалені Кабміном зміни до бюджету 2015 р., що базуються на рекомендаціях МВФ, містять лише косметичні правки, ніскільки не змінюють суть документа. Закладаючи відносно реальні макропоказники, уряд продовжує наполягати на нереальних обсягах наповнення бюджету, геть відмовляючись урізати його видаткову частину.

Про це в статті для DT.UA пишуть Юлія Самаєва і Юрій Сколотяний.

Попри те, що експерти в один голос назвали вже прийнятий бюджет-2015 "роздутим і нездійсненним", Мінфін вважав раціональним його збільшити, а не зменшити. Збільшилися і доходи, і видатки, і дефіцит, і держборг, і закладений валютний курс, і інфляція.

Дохідну частину збільшено майже на 22,2 млрд грн порівняно з чинним держбюджетом і на 134 млрд (37%) - з торішнім його варіантом. При цьому очікується падіння реального ВВП на 5,5% і збільшення номінального - на 22% (до 1,85 трлн грн.)

"Принагідно важливо зазначити, що 2014-го, коли зростання споживчих цін відповідно до навіть офіційної статистики розкрутилося до 24,9%, бюджетні доходи зросли тільки на 24,4 млрд грн (лише 5,51% до "факту" 2013-го). При цьому за минулий рік економічна ситуація істотно погіршилася, впало виробництво, припинилися інвестиції, завмерло кредитування. Де ж планує Мінфін узяти ще 22 млрд до тих 475 млрд грн, джерела яких також незрозумілі. В основному, мабуть, ставку зроблено на інфляцію, яка, зокрема, дасть змогу збільшити надходження внутрішнього ПДВ на 4,9 млрд грн, а імпортного - на всі 8,9 млрд. Теоретично, при не падаючому попиті інфляція справді має працювати, адже, купуючи кілограм гречки за 8 грн, українець платив до скарбниці 1 гривню 30 копійок ПДВ, а купуючи цей самий кілограм крупи за 25 грн - уже 4,16 грн. Однак експерти в один голос кажуть про те, що спрогнозувати рівень інфляції хоч скількись точно нині просто неможливо. МВФ вважає, що це будуть 27%, НБУ - 19%, у чинний бюджет закладали 13%, а в нинішні поправки - уже 26%", - йдеться в статті.

Крім розкручування інфляції, у бюджеті вкрай погано проглядаються джерела, на які могли покладатися в Мінфіні і уряді, закладаючи таке підвищення надходжень.

"Навіть якщо в нас буде гіперінфляція (що виглядає дуже ймовірно), і номінальний ВВП дасть заплановане зростання доходів бюджету, на момент, коли такий результат стане реальністю, наші зобов'язання в гривні зростуть на незрівнянно більшу суму й потребуватимуть ще більшої емісії гривні. Тому дуже сумно, що Кабмін вирішив піти таким шляхом", - вважає економіст Дмитро Боярчук.

При цьому та сама підтримка МВФ, на думку експерта, від галопуючої девальвації не рятує. "Навіть якщо МВФ нам надасть 10,8 млрд дол., максимум можливого, за словами Яресько, цього буде досить, аби лише розплатитися за боргами. Тобто питання з дефолтом знімається, але що робити з надрукованою гривнею?" - переймається запитанням пан Боярчук.

"Податки вже нині на 50–60% сплачуються авансом, при цьому борг держави за відшкодування ПДВ зростає, а економіка продовжує скорочуватися. За таких умов жодних підстав, крім інфляційних, для збільшення надходжень від податків немає, - пояснив DT.UA Артем Рудик, директор департаменту податкової політики Інституту бюджету та соціально-економічного розвитку. - При цьому я дуже сумніваюся в адекватності розрахунків податкових надходжень хоча б виходячи з того, що грамотно спрогнозувати результати 2015 р. на сьогодні не зможе ніхто. Та й ті методи, якими керується держава для наповнення бюджету, уже давно виходять за економічну площину. Наприклад, компанії, які претендують на відшкодування ПДВ, мають заплатити податки "наперед", це вже шантаж, який нічого спільного з економікою не має".

При цьому якоїсь виразної економії коштів не передбачається, адже її не було і в чинному бюджеті, в який була закладена 13-відсоткова інфляція.

Видатки навіть у відкоригованому варіанті випереджають доходи й настільки суттєво, що дефіцит бюджету, у разі прийняття поправок, перевищить 76 млрд грн, або 4% від ВВП. Порівняно з грудневою версією видаткова частина бюджету збільшилася на 34,7 млрд грн, 21,5 млрд з яких - це обслуговування зовнішнього боргу, збільшення видатків на яке зумовлене девальвацією. Ще 12,5 млрд грн - субсидії для населення, 2,9 млрд - допомога переселенцям із зони АТО.

Економія виражалась у зменшенні трансферту Пенсійному фонду майже на 4 млрд грн. Умовно позитивним можна вважати зменшення бюджетних зобов'язань НБУ на 4,5 млрд грн (з 65 до 60,5 млрд). Фінансування НАК "Нафтогаз України" також поки запланували зменшити - на 1,8 млрд грн (з 31,5 до 29,7 млрд).

Усього за різними статтями уряд заощадив близько 7,8 млрд грн. Це, звичайно, якийсь результат, але принципово ситуацію не міняє, відзначають автори статті.

При цьому план запозичень збільшено на 35,3% (до 397,4 млрд грн - сума еквівалентна майже 80% неборгових надходжень держбюджету), у тому числі у валюті - на 58,4% ( до 286,74 млрд у гривневому еквіваленті). Нагадаємо поточна редакція бюджету передбачала їх незначне, на 0,5%, але все ж таки скорочення. При цьому в спецфонд завдяки міжнародним кредитам планують залучити ті ж 14,16 млрд грн, що й у грудневій версії держкошторису. Підвищили в законопроекті і плановані обсяги погашення державного боргу на 58,4% (до 158,88 млрд грн), у тому числі зовнішнього - на 26,7% ( до 123,6 млрд грн, ця сума на 80% перевищила зафіксований обсяг виплат 2014-го). Обсяг обслуговування держборгу збільшився на 24%, з 74,6 до 92,6 млрд грн, що на 55% вище торішнього показника. А граничний розмір держборгу підвищено з 1,176 трлн грн до 1,394 трлн.

"Завищивши плани ще більше з урахуванням непрогнозованої, але неминучої інфляції, уряд остаточно прирікає бюджет на провал.Адже основним викликом у результаті стане від самого початку закладений у документ механізм самопідтримуваної девальвації. Заплановані обсяги видатків навіть при курсі 21,7 грн/дол. все одно потребуватимуть емісії. У результаті гривня знецінюватиметься, а потреби в докапіталізації банків, підтримці "Нафтогазу" і видатках на обслуговування держборгу продовжать зростати, вимагаючи чергових емісій і, як наслідок, нових витків девальвації та інфляції. Запитання, хто за все це в підсумку заплатить, - з розряду риторичних. Хоча в гаманцях у переважної частини населення вже й так порожньо. І реальна його купівельна спроможність завдяки надрукованим для покриття розривів дефіциту держбюджету гривням точно не поліпшиться. Як мінімум, цього року", - резюмують автори статті.

Докладніше читайте в статті Юлії Самаєвої і Юрія Сколотяного Бюджетний "дрейф" з затравкою на інфляцію у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".