Цього літа європейські трейдери використовують лише малу частину величезних сховищ природного газу в Україні. Вони уникають українських сховищ на тлі російських атак на енергетичну інфраструктуру.
Підвищений ризик і відсутність цінових стимулів знизили привабливість об’єктів, пише The Financial Times.
Газові сховища в ЄС можуть вміщати не більше 100 млрд кубів газу, тоді як річний попит становить 350-500 млрд. Торік Україна надала компаніям ЄС місце для зберігання близько 10 млрд кубів газу напередодні зими.
Втім, цього року у червні та липні європейські компанії відправили до українських сховищ всього 15,4 млн і 51,9 млн кубометрів порівняно зі 102,7 млн і 586,6 млн кубометрів у ті самі місяці минулого року.
Водночас літо – найсприятливіший час, коли трейдери накопичують газ за низької ціни на нього. Взимку вони продають його, щоб отримати прибуток. Трейдерів непокоїть можливе пошкодження наземних споруд біля підземних сховищ, таких як газові насоси.
"Головна проблема не у втраті газу, а у неможливості його вилучення, коли він потрібен і затребуваний", – пояснив голова відділу торгівлі енергетичної групи Axpo Марко Зольфранк.
Україна зацікавлена в тому, щоб європейські трейдери продовжували користуватися її газовою інфраструктурою, частково тому, що це приносить значні доходи її зруйнованій війною економіці.
"Однак, якщо не вдасться запровадити додаткові стимули для зберігання газу в Україні, важко уявити, як європейські трейдери повернуться", – сказала керівниця відділу європейського газового ціноутворення в Argus Наталія Філдінг.
Минулого року ЄС провів переговори з банками про надання страхування для покриття ризиків, але з тих пір вони припинилися.
Високопоставлений чиновник ЄС сказав, що збільшення кількості атак ускладнило безпекові міркування. Україна могла б отримати близько 200 млн євро від європейських трейдерів, що зберігають газ, але контргарантія має сягнути 1 млрд євро, підсумував чиновник.
Нагадаємо, після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Європейський Союз досяг значних успіхів у зменшенні залежності від природного газу, що постачається з Росії. Частково це було досягнуто шляхом заміни джерел та зменшення попиту, а частково — шляхом збільшення імпорту скрапленого природного газу. Частина останнього, однак, все ще надходить з Росії, чий імпорт СПГ до ЄС збільшився: згідно з оцінками, минулого року Москва заробила на таких продажах 8,2 млрд євро.
Зараз ЄС пропонує обмеження на російський скраплений газ, вперше націлившись на газову торгівлю Москви за допомогою санкцій.