Європа має мобілізувати промисловий потенціал, аби постачати Україні більше зброї – спільна заява безпекових фахівців

Європа має економічні ресурси, щоб протистояти Росії. Найневідкладнішим заходом є координація широкомасштабної промислової мобілізації, щоб постачати більше зброї та боєприпасів в Україну. Таку спільну заяву зробили дослідники у сфері європейської безпеки.

ЄС показав, наскільки успішним він може бути, коли об’єднує свої ресурси шляхом спільної закупівлі вакцин проти Covid-19. У 2021 році Європа підписала контракти на 71 мільярд євро, які забезпечують до 4,6 мільярда доз. Цей приклад необхідно наслідувати і сьогодні. Таким чином Росія та її прихильники зрозуміють, що ЄС також має стійку силу.

"Якщо ми повністю візьмемо на себе зобов’язання гарантувати українцям європейське майбутнє, Росія нам не зрівняється. Сила РФ багато в чому залежить від нашої нерішучості", - пишуть автори заяви.

Вони впевнені, що від перемоги України залежить виживання вільної та демократичної Європи. Свої підписи під документом поставили провідні європейські експерти з безпекових питань:

• Фелікс Артеага , старший аналітик Королівського інституту Елкано (Іспанія);
• Свен Біскоп , директор програми "Європа у світі", Інститут Егмонт, професор Гентського університету (Бельгія);
• Кармен Клаудін, старший науковий співробітник, Барселонський центр міжнародних відносин (Іспанія);
• Альона Гетьманчук, засновник і директор Центру "Нова Європа" (Україна);
• Юстина Ґотковська , заступник директора Центру східних досліджень (Польща);
• П’єр Гарош, викладач міжнародної безпеки Лондонського університету королеви Марії та науковий співробітник Інституту Жака Делора (Франція);
• Ніклас Гельвіг, провідний дослідник, Фінський інститут міжнародних відносин (Фінляндія);
• Юха Йокела, директор програми ЄС, Фінський інститут міжнародних відносин (Фінляндія);
• Тайне Карьялайнен, науковий співробітник, Фінський інститут міжнародних відносин (Фінляндія);
• Роня Кемпін, старша наукова співробітниця Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки (Німеччина);
• Алена Кудзко, віце-президент з політики та програмування GLOBSEC (Словаччина);
• Нона Міхелідзе, старший науковий співробітник Інституту міжнародних відносин (Італія);
• Крісті Райк, заступниця директора та керівник програми зовнішньої політики Міжнародного центру оборони та безпеки (Естонія);
• Бенджамін Талліс, старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин (Німеччина);
• Елі Тененбаум, директор Центру досліджень безпеки Французького інституту міжнародних відносин (Франція);
• Наталі Точчі, директор Istituto Affari Internazionali (Італія);
• Анна Віслендер, голова Інституту безпеки та політики розвитку (Швеція);
• Павел Зерка, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (Польща).

Перед відкриттям переговорів про вступ України до Європейського Союзу особливої гостроти для нашої країни набувають питання надійних безпекових гарантій та адаптації бюджетних механізмів ЄС до вступу нових членів. Більше про це читайте в статті Тетяни Богдан "Фінансові й безпекові перестороги на шляху до ЄС" на сайті ZN.UA.