Голова і два незалежні члени наглядової ради «Нафтогазу» подали у відставку через політику Вітренка

Голова і незалежні члени наглядової ради НАК «Нафтогаз України» Клер Споттісвуд (Велика Британія), Бруно Лескуа (Франція) і Людо Ван дер Хейден (Бельгія) подали у відставку, повідомив на засіданні уряду 8 вересня міністр економіки Олексій Любченко.

Причиною відставки вони назвали дії голови правління «Нафтогазу» Юрія Вітренка. Призначення Вітренка та його подальші дії різко погіршили взаємини з наглядовою радою і правлінням, поставили під сумнів майбутнє компанії і її фінансовий стан, вважають експерти, які подали у відставку.

Єдиним способом прискорити вирішення проблеми всі троє вважають власну відставку, пише «Інтерфакс-Україна».

«Ми дуже стурбовані майбутнім «Нафтогазу»: нас турбує і фінансовий стан, і можливість займатися виробництвом, оскільки інвестиції не йдуть. Юрій (Вітренко) не дозволяє робити інвестиції, компанія ніби в замороженому стані, і люди бояться», - описала ситуацію на брифінгу Клер Споттісвуд.

За її словами, після зміни керівництва «Нафтогазу» майже не було нормального спілкування з наглядовою радою, документи від голови правління не надходили, на питання наглядової ради він не відповідав, а з компанії почали йти талановиті керівники.

«Ми просто не можемо бути ефективними за таких обставин, оскільки ми якісь рішення приймаємо, а вони не виконуються», - пояснила Споттісвуд. Її підтримав Лескуа, який заявив: міжнародні експерти не хочуть ставати свідками розвалу «Нафтогазу».

За його словами, незалежні члени наглядової ради пропонували прем'єр-міністру тимчасово призупинити повноваження Вітренка до рішення суду щодо розпорядження Нацагентства із запобігання корупції, але отримали відмову.

Ван дер Хейден стверджує, що у Вітренка також відсутня співпраця і з правлінням, сформованим за його попередника Андрія Коболєва.

Член наглядової ради висловив стурбованість тиском уряду на компанію і голову її правління стосовно збереження низьких цін на природний газ в умовах його значного здорожчання на світових ринках. «(Існує) велика стурбованість, що буде після опалювального сезону, чи буде тоді достатньо газу», - зазначив Ван дер Хейден.

На його думку, за нинішніх умов «Нафтогазу» необхідна міжнародна підтримка, оскільки в нинішніх умовах запланований випуск євробондів неможливий.

За словами Ван дер Хейдена, членів наглядової ради просили «не створювати проблем» до візиту президента України Володимира Зеленського у Вашингтон. Тому вони подають у відставку зараз.

Своє чергою прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив до кінця листопада відібрати на конкурсі нових незалежних членів наглядової ради.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

НАЗК судитиметься з «Нафтогазом» і Кабміном через Вітренка

Нагадаємо, 16 червня Клер Споттісвуд стала ініціаторкою відсторонення голови правління Юрія Вітренка. ZN.UA публікувало текст заяви Споттісвуд.

6 липня наглядова рада компанії провела позачергове засідання, на якому ухвалила рішення не усувати Юрія Вітренка від керівництва компанією. Член наглядової ради Наталія Бойко повідомила в Facebook, що рішення було одноголосним. За інформацією глави ЦПК Віталія Шабуніна, міжнародні експерти пропонували інший варіант, але його заблокували.

На початку червня голова НАЗК Олександр Новіков видав припис, в якому йдеться, що розпорядження Кабінету міністрів про призначення Юрія Вітренка керівником правління НАК «Нафтогаз України» і контракт з ним мають бути скасовані як незаконні. За три дні прем'єр-міністр Денис Шмигаль оскаржив розпорядження в ОАСК.

28 квітня Кабмін прийняв рішення про дострокове розірвання контракту з Андрієм Коболєвим і членами наглядової ради «Нафтогазу» і одразу ж переобрав наглядову раду в тому ж складі. Оголосивши при цьому конкурс на чотирьох незалежних членів наглядової ради. Головою правління «Нафтогазу» уряд, так само в обхід наглядової ради, призначив Юрія Вітренка, знявши його з посади в.о. міністра енергетики.

Формальною підставою для звільнення Коболєва стала «неефективна робота» компанії і 19 млрд гривень боргів, накопичених в 2020 році. Реальним «яблуком розбрату» між ним і Банкової, за нашими даними, стали 50 млрд гривень резервного фонду, сформованого «Нафтогазом» на випадок, якщо боржники не розрахуються з ним. Володимир Зеленський просив Коболєва направити ці кошти в бюджет, щоб там їх могли витратити на «Велике будівництво», але отримав відмову.

Що за революцію в енергетиці затіяв Офіс президента? У чому причина демаршу зі звільненням Коболєва і призначенням Вітренка? Чому ОП створює купу проблем для держави, а далі буде їх тільки примножувати? Читайте в статті Юлії Самаєвої «Віялові відключення совісті».