Про це у своєму матеріалі для DT.UA пише голова Громадської колегії при Раді НБУ Станіслав Аржевітін. На його думку, Нацбанк ігнорував ринкові процеси.
"У жовтні та листопаді 2016 р. середньомісячні ставки за такими кредитами були, за даними НБУ, все-таки нижчими (13,6 і 13,1% відповідно), ніж облікова ставка, що свідчить про ігнорування Національним банком ринкових процесів.Така процентна політика Національного банку зумовила також підтримання на високому рівні дохідності ОВДП на первинному ринку (14,9% у середньому за 2016-й) і відповідне зростання держвитрат з обслуговування боргу", - стверджує експерт.
За його словами, це також призвело до нарощування банками портфелю держоблігацій, що, по суті, штучно блокує ресурси банківської системи.
"Упродовж 2016 р. залишки ОВДП у власності банків зросли утричі - з 81,6 млрд грн до 255,5 млрд (з урахуванням облігацій, випущених для капіталізації Приватбанку). Таким чином, відбувається штучне блокування ресурсів банківської системи (вкладення в ОВДП і депсертифікати НБУ), які могли бути спрямовані у реальний сектор економіки", - вказує він.
Експерт констатує, що низька кредитна активність є одним з основних факторів продовження рецесії в економіці.
"За оцінками НБУ, приріст реального ВВП у 2016 р. становив 2,2%, що на тлі низької бази порівняння (протягом 2014–2015 рр. реальний ВВП скоротився на 15,8%, а у доларовому еквіваленті -– із 183 млрд дол. у 2013 р. до 90,1 млрд у 2015-му) є стагнацією. Приріст промислового виробництва у 2016 р. становив лише 2,4%, тоді як за два попередні роки відбулося його скорочення на 21,8%", - пише експерт.
"Враховуючи викладене, експертне середовище, в тому числіГромадська колегія Ради НБУ, пропонувало Раді Національного банку визнати, що грошово-кредитна політика у 2016 р. мала негативний вплив на стан соціально-економічного розвитку країни, а діяльність правління НБУ у сфері банківського регулювання і нагляду негативно впливала на стан фінансово-банківської системи.", - уклав глава колегії.
Тим часом, глава ради НБУ Богдан Данилишин у своїй статті для DT.UA пише, що yезважаючи на зниження в 2016 році показника споживчої інфляції до встановленого Нацбанком цільового рівня, говорити про подолання інфляції, як про факт, здатний здійснити довгостроковий вплив на економіку, сьогодні не можна, а декларування впровадження режиму таргетування інфляції в Україні, беручи до уваги сучасні умови та можливості НБУ, виглядає як не цілком реалістичне бажання.
Детальніше про вплив НБУ на економіку читайте в статті Станіслава Аржевітіна "Монетарна влада окремо, соціально-економічне життя окремо" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".