«Газпром» значно перебільшує тяжкий технічний стан української ГТС

За розрахунками Mott MacDonald, разом із ремонтом магістральних газопроводів, компресорних станцій і встановленням нових газовимірювальних агрегатів, а також сучасної системи управління ГТС реконструкція та модернізація обійдеться «Укр­трансгазу» («Нафтогазу Украї­ни», отже, і газоспоживачам країни) мінімум в 4,8 млрд. дол. за семирічний період.

При цьому пріоритизація проектів базується на порівняно недорогих ремонтах, що дасть змогу утримувати газотранспортну систему України в нормальному робочому стані до пов­ної модернізації.

Для цього Mott MacDonald рекомендує впродовж найближчих восьми-десяти років інвестувати (освоїти) мінімум 2,8 млрд. дол. у міні-проекти. Ці витрати необхідні для підтримки системи в робочому режимі. Простіше кажучи, у таку суму виливається багаторічне недофінансування газотранспортної системи України.

Mott у своєму дослідженні стану української газотранспортної системи підтвердила, що українська ГТС, крім проектних і будівельних неточностей, в основному страждає через відсутність належного фінансування планових робіт. А відомі аварії - результат заводських дефектів і корозії або ж будівельних недоліків при укладанні лінійної частини трубопроводів і будівництві компресорних станцій.

Другий висновок компанії: на основі статистики аварій і дефектів магістральний газопровід Уренгой-Помари-Ужгород (довжина територією України - 1137,97 км) названий пріоритетним для реконструкції, чим нині й займається
«Укр­трансгаз» і про що йдеться вище.

Третє. Пріоритетність реконструкції МГ визначено в такій послідовності: газопроводи «Союз», «Прогрес» і Єлець-Кременчук-Ананьєв-Тирас­поль-Ізмаїл (ЄКАТІ). Але без детального врахування завантаження цих газопроводів сьогодні і в майбутньому.

Компресори на компресорних станціях, які обслуговують магістральні газопроводи, здебільшого вичерпали свій технічний ресурс і потребують заміни. Старіюче обладнання ще працює завдяки професіоналізму обслуговуючого персоналу. Але експерти Mott поки що не змогли точно оцінити технічний ресурс, що залишився, через відсутність повної картини та комплексних даних.

Четверте. Для підвищення к.к.д. теплової ефективності пропонується більш широко використовувати парові газотурбіни та електрогенератори. Це й економія, і позитивний екологічний ефект.

П’яте. Mott побоюється, що оскільки запропонований у результаті дослідження план реконструкції ГТС реалізовуватиметься сім-вісім років (а за менший термін не впоратися), то існує загроза виходу з ладу частини обладнання, отже, необхідності його термінового ремонту та заміни, що потребує додаткових термінових витрат.

Шосте. Газовимірювальні станції (ГВС) газотранспортної системи від початку заплановані тільки на виході - на західних кордонах України. До того ж вони застаріли та не відповідають вимогам комерційного обліку газу. Їх необхідно замінювати на ультразвукові разом із реконструкцією діючих ГВС.

Сьоме. Mott зазначає, що в принципі втрати газу невеликі (крім паливного та так званого технологічного газу) порівняно з обсягами транзиту - 205,6 млн. кубометрів за 2010 рік. До того ж їх можна скоротити, замінивши застаріле обладнання.

Восьме. Що ж до інших причин втрати газу (зупинки та запуски системи при ремонтах і аваріях), то тут Mott рекомендує задіяти сучасну систему SKADA для інтеграції систем управління та обліку.

Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Алли Єрьоменко «Український «Південний газотранзитний коридор» замість російського «Південного потоку»: ще не пізно?»