Гальчинський: Влада не зробила конструктивних висновків з кризи років 2008-2009
Ексклюзив
09 вересня, 2011, 15:11
Поділитися
Українська влада не зробила конструктивних висновків з кризи років 2008-2009, коли падіння ВВП було чи не найглибшим у світовій економіці - 15%.
«В оцінках цієї ситуації перемогла політична риторика», - сказав в інтерв'ю ZN.UA відомий економіст, екс-глава Ради Національного банку Анатолій Гальчинський.
За його словами, мова мала йти про виявлення найбільш вразливої сторони української економіки - фактичної стагнації внутрішнього ринку, відсутності його кореляції з структурою кінцевого споживання.
«Посудіть самі: внутрішній ринок в Україні поглинає трохи більше 40% ВВП, тоді як у Польщі у докризовому 2007 році - 59,2%, Росії - 69,6%, Туреччині - 78,1%. Обсяги внутрішнього ринку України за параметрами доданої вартості оцінювалися у 2010 році в 67 млрд. дол., тоді як у маленькій, з 11-мільйонним населенням Чехії - 115 млрд., а у Польщі - 277 млрд. дол. У наш час економіка, яка на 60% залежить від мінливості кон’юнктури зовнішнього ринку, не може бути стабільно прогнозованою», - зазначив він.
«Я не спрощую цієї проблеми, вона виникла не сьогодні, потребує складних системно збалансованих рішень, серед яких я особливо виділив би відмову від політики заниженого курсу гривні, яка завдає більше шкоди, ніж вигод не лише економіці в цілому, а й експортерам, - девальвує економічні стимули, консервує технологічне відставання, формує віртуальну конкурентоспроможність», - вважає економіст.
А. Гальчинський нагадав, що за останні 15 років валютний курс гривні до долара США впав у чотири рази, і це не лише результат інфляції. За розрахунками МВФ, визначений на основі паритетної спроможності валютний курс гривні становив у 2010 році 3,55 грн. за долар, а ринковий - 7,94 грн.
«Мова йде про фактичне знецінення гривні більш ніж 2,2 рази. А це - вдвічі дорожчі енергоносії та інші статті критичного імпорту, вдвічі більше навантаження на обслуговування зовнішнього боргу. Це водночас і відчутні втрати населення. Помиляються ті, хто заплющує на це очі», - упевнений він.
«Звідси висновок: стратегія нашої перспективи - це стратегія міцної гривні. В умовах структурної розбалансованості національної економіки і водночас зростаючої стагнації світового ринку - це безальтернативна позиція. Це розуміють у НБУ. Відповідної позиції має дотримуватися і уряд. Стимулювати потрібно насамперед імпортозамінне виробництво - про такі наміри вже заявлено, чекатимемо реальних дій. Платіжна стійкість економіки має забезпечуватися на відповідній основі. Не виключаю і протекціоністські заходи», - сказав А. Гальчинський.