Гальчинський закликав змінити керівництво НБУ, яке "посадили не в своє крісло"

Стрімке й абсолютно непрогнозоване падіння валютного курсу гривні - це не тільки й не стільки результат кризових процесів в економіці та соціально-політичній системі суспільства. У причинах нинішньої девальвації левова частка несистемності управлінських рішень НБУ, нестримної девальвації авторитету головного монетарного регулятора країни.

Таку думку в коментарі DT.UA висловив професор, екс-голова ради НБУ Анатолій Гальчинський, коментуючи стрімке падіння курсу гривні.

За словами Гальчинського, кадровий потенціал НБУ завжди вважався найбільш кваліфікованим у системі економічного управління країни. За цілковитої втрати авторитету Національного банку будь-які надії на те, що ситуацію вдасться виправити, видаються ілюзорними, вважає експерт.

"Очевидно, праві ті, хто вважає, що в цій ситуації зміна керівництва банку не лише неминуча, а й невідкладна. Повністю згоден із М.Томенком, що йдеться про найневдаліше кадрове рішення Порошенка. Це слід терміново виправити. Благородно було б, якби це відбулося з власної ініціативи відповідних керівників. Людей просто посадили не у своє крісло", - вважає Гальчинський.

"Коли я чую, що НБУ не прогнозує валютного курсу, а визначає тільки інфляцію, мені стає ніяково. Якби мені таке сказав мій студент, він усе життя перескладав би екзамен із теорії грошей. Валютний курс є основним компонентом інфляційної динаміки, як можна це ігнорувати?!" - зазначив професор.

На його думку, досить наївними видаються аргументи про домінантність в курсовій динаміці спекулятивного чинника. "Будь-який ринок, зокрема й валютний, спекулятивний за своєю природою, і функція регулятора в тому й полягає, щоб цей чинник не перевищував критичних параметрів. Неадекватність курсової політики переконливо демонструє і це. Я завжди виступав за максимальну лібералізацію монетарної політики. Але така політика можлива лише в умовах мирного часу, рівноважної економічної ситуації. В умовах військової економіки це - нонсенс, це неможливо. У воєнний час усі атрибути економічної політики, зокрема й валютно-монетарної, потребують гранично жорстких регуляторних рішень. І це - азбучна істина", - сказав Гальчинський.

Він оцінює майже чотириразове падіння курсу гривні "як реальність внутрішнього дефолту". Експерт нагадав, що в 1998 р. при аналогічній ситуації Росія оголосила зовнішній дефолт. "Ми ж намагаємося вирішувати проблеми фінансових дефіцитів шляхетно відносно зовнішніх кредиторів - за рахунок внутрішніх вилучень, не враховуючи, що економіка, як це для всіх очевидно, впоратися із цим не в змозі. Я не прихильник зовнішнього дефолту. 1998-го ми змогли його уникнути, хоча фінансовий стан української економіки тоді був складнішим, ніж у Росії. Але я за те, щоб ця проблема була присутня в переговорному процесі з зовнішніми інвесторами, зокрема і з МВФ", - сказав екс-глава ради НБУ.

Докладніше читайте в статті Юрія Сколотяного і Василя Пасочника Гривня: хто винен і що робити? Консиліум.