Міжнародні організації ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD), або Конференція ООН з торгівлі та розвитку) і ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку), які в тому числі відповідають за розвиток конкурентної політики у світі, провели незалежний експертний огляд української конкурентної політики і права за участі експертів високого рівня з Європи, США та інших країн. І не тільки зробили висновки для себе, а й дали аргументовані поради і рекомендації Україні та її Антимонопольному комітету.
Як пише в своїй статті редактор відділу економічної безпеки DT.UA Алла Єрьоменко, на сьогодні ЮНКТАД і ОЕСР продовжують спостерігати за виконанням своїх рекомендацій, викладених у вищезгаданих оглядах, і аналізувати, до яких результатів привело їх застосування в Україні.
Як розповів у коментарі DT.UA експерт Фонду розвитку конкуренції Хассан Какая, у своїх оглядах ЮНКТАД та ОЕСР прийшли до висновку, що існують два основних моменти в антимонопольній політиці України, що потребують вдосконалення.
Перший - матеріальне право, наприклад, законодавче розширення повноважень Антимонопольного комітету України. Під час оглядів аналізувався ряд справ, коли АМКУ виявляв картельні змови, але через недостатність повноважень не зміг зібрати необхідної кількості інформації, щоб довести факт порушення конкурентного законодавства, що зменшує авторитет АМКУ.
Другий момент - невідповідність регулювання економічних концентрацій вимогам ринків. Надмірне регуляторне навантаження призводило до того, що, навпаки, відштовхувало інвесторів від України, бо досить часто під регулювання підпадали угоди, які прямо не стосувалися ринкової діяльності в Україні, зазначає експерт.
"Ще один момент, на який звертали увагу в оглядах, це невідповідність фінансового і людського ресурсів Комітету сучасним економічним викликам. За нашою інформацією, до призначення нового голови фінансування АМКУ часом скорочувалося на 70%", - говорить Какая.
На його думку, конкурентне правозастосування потребує участі фахівців (юристів, економістів) високого рівня, і Комітету важко виконувати функції на належному рівні, коли співробітники одержують зарплати нижчі, ніж у приватному секторі. У такій ситуації Комітет не може повноцінно реалізовувати свою політику, підкреслив експерт.
У свою чергу,асоційований директор з міжнародних справ U. S. FTC (США) Расселл Дамтофт в коментарі DT.UA зазначив, що останнім часом у світі простежується тенденція уніфікації конкурентними відомствами своєї практики. "Це обумовлено простим фактом - бізнес стає міжнародним, і, відповідно, конкурентні відомства повинні грати за аналогічними правилами", - сказав експерт.
За словами співголови Фонду розвитку конкуренції Сергія Цівкача важливі рекомендації, що містилися в оглядах, отримали свій розвиток і в Угоді про асоціацію Україна-ЄС, а саме: у розділі 10 документу "Конкуренція". Зокрема, Україна взяла на себе зобов'язання вдосконалити систему контролю за економічними концентраціями, опублікувати методологію нарахування штрафів і публікувати прийняті рішення АМКУ, повідомив Цивкач.
На думку Хассана Какая, для вирішення проблеми картелів конкурентне відомство має два шляхи: програму лінієнсі (звільнення від відповідальності), коли учасники картелю приходять до регулятора і самі розповідають про порушення; і раптове проведення перевірок (dawn raids, або раптові рейди), тому що в іншому разі докази порушення можуть бути приховані або знищені учасниками змови.
"У всіх світових практиках право на проведення таких перевірок жорстко регулюється нормами Конституції та законів. Для таких дій необхідний ордер (дозвіл) судді, без нього антимонопольний орган не може проводити перевірки", - сказав експерт.
Рассел Дамтофт відзначив, що однією з причин відмов на проведення раптової перевірки є те, що у багатьох навіть розвинених державах до кінця не розуміють, як багато шкоди економіці може принести картельна змова або інші порушення правил конкуренції.
На думку екс-керівника АМКУ, а нині одного з співголів Фонду розвитку конкуренції Олександра Мельниченка, ефективна боротьба з антиконкурентними погодженими діями суб'єктів господарювання, або картелями, як їх прийнято називати у світі, можлива лише за умови дотримання двох складових. "По-перше, створення в органах влади, бізнесі та суспільстві обстановки неприйняття протиправної та за своєю природою антисоціальної поведінки такими "утвореннями". По-друге, повсякденного, добре організованого обміну інформацією та співробітництва між АМКУ і правоохоронними органами як у центрі, так і в регіонах країни", - сказав експерт.
Тому Фонд розвитку конкуренції (ФРК) ще в травні цього року вніс у Кабінет міністрів України свої пропозиції щодо створення робочої групи для підготовки відповідної угоди про співробітництво між цими держорганами (документ також опубліковано на сайті ФРК). Уряд на ці пропозиції поки що не відреагував, зазначив Мельниченко.
Докладніше читайте у статті Алли Єрьоменко Адвокати конкуренції у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".