Експерти KSE Institute вирахували переломну точку війни внаслідок погіршення економічної ситуації в Росії

Якщо розглядати можливою переломною точкою війни економічне становище в Росії, то необхідне різке погіршення ситуації в РФ станеться у другій половині 2023 року. Про це йдеться у великому звіті KSE Institute щодо санкційного удару по російській економіці.

Так експерти зазначають, що санкції, які стали другим за вагомістю інструментом підтримки України після постачання зброї, за поточних умов спроможні переломити ситуацію лише за рік. Такою точкою стане падіння доходів від нафти та газу до критичного рівня.

На сьогодні від колапсу у нафтогазовій галузі РФ рятують ціни.

Однак прибутки від продажів нафти та газу вже сьогодні є занадто низькими. А у наступному році, коли буде введено європейське нафтове ембарго, очікується скорочення доходів Росії від нафти та газу з приблизно $325 млрд у 2022 році до $180 млрд у 2023 році (за базового сценарію) та досягнуть критичних $150 на рік до кінця 2023 року.

Поточні ціни на нафту та газ теж не триматимуться на такому рівні довго, оскільки не мають жодних економічних основ і різко зросли саме після вторгнення.

Тим більше, у нафтовому секторі ціни вже знизилися в липні-серпні через побоювання глобальної економічної рецесії.

При цьому, попри високі ціни на нафту та газ, російська економіка все ж скоротилася у 2-му кварталі 2022, знизившись на 4,9%. Для порівняння Саудівській Аравії, що також робить акцент на торгівлі енергоносіями, вдалось досягти за цей період росту економіки у 11,8%.

Разючий розрив значною мірою пояснюється впливом санкції.

І надалі прибуток від експорту нафти та газу в Росії - ключовий фактор для компенсації санкцій, лише зменшуватиметься.

Упровадження нафтового ембарго, а також поширення діючих санкцій на морське транспортування нафти суднами, зареєстрованими в юрисдикції ЄС, призведуть не лише до подальшого зниження обсягів експорту російської нафти, але й до збільшення дисконту на неї. Середня ціна продажу російської нафти у 2-му кварталі уже була трохи нижча за 80$ за барель, тоді ж як середньоринкова – 113. Це означає, що лише у 2-му кварталі поточного року внаслідок санкцій Росія втратить близько $20 млрд з продажів нафти.

У газовому секторі переломним моментом стане відновлення видобутку в Нідерландах (Гронінген) до повної виробничої потужності. Це забезпечить безперебійне постачання газу в ЄС. А також одразу встановить ціновий ліміт на продаж російського газу.

І після того, як доходи від нафти та газу впадуть нижче критичного рівня, який експерти оцінюють в $200 млрд на рік, Росії буде важко підтримувати зовнішній баланс.

Це, ймовірно, вимагатиме або значного використання міжнародних резервів, і/або значного коригування обмінного курсу рубля.

Російський рубль повернувся до повоєнного рівня після катастрофічного обвалу у березні, інфляційні очікування не реалізувались, а Центральний банк РФ знизив ставки з пікових 20% до 8% і послабив контроль над капіталом. Консенсус-прогнози щодо скорочення російської економіки у 2022 році впали з -10-30% до -6-9,5, а щодо інфляції – з близько 20% до 12-15%.

Таке різке покращення ситуації було спричинене високими доходами від продажу нафти та газу в поєднанні з російською політикою маневрування, яка частково захистила економіку від шоку первинної хвилі санкцій.

Однак у KSE Institute вважають таке покращення тимчасовим.

Санкції бʼють по внутрішній російській економіці. Промислове виробництво в червні впало на 1,8% у порівнянні з минулим роком (включаючи скорочення виробництва автомобілів на 62%), а реальні доходи знизилися на 6,1% у порівнянні з попереднім роком у травні. 

Очікується подальше падіння влітку, коли проявиться вихід іноземних компаній.

Це позначиться на ринку праці, тоді як тиск санкцій лише накопичуватиметься. МВФ прогнозує рівень безробіття в РФ до 9,3% в 2022 році, що означає близько 3,8 млн нових безробітних.

За оцінками Російського центру стратегічних досліджень (ЦСР), до кінця 2022 року відбудеться значне зростання безробіття у 63% регіонів РФ. До топ-5 галузей, на які чекає скорочення робочих місць входять транспорт і логістика, автомобільна промисловість, оптова торгівля, електронна комерція, лісопромисловість і вироби з деревини.

За пʼять місяців війни міжнародні резерви РФ впали з історично високого рівня в $643,2 млрд перед вторгненням до $572,1 млрд (на $71,1 млрд або -11%). За тиждень з 8 по 15 липня резерви ЦБ РФ впали ще на $7,4 млрд. Трохи більше половини резервів ЦБ РФ (близько $300 млрд) заморожені державами-союзниками України, і їх неможливо отримати, щоб пом’якшити наслідки санкцій (обсяг заморожених резервів підтвердила російська оперативна група Elten, Proxies and Cigarches).

14 липня Путін підписав закон, який дозволяє «приховувати» інформацію про величину та структуру міжнародних резервів шляхом класифікації таких даних як державної таємниці. Рішення не публікувати частину економічної інформації (також — торгових та банківських даних) – інший непрямий один доказ того, що санкції виявилися ефективними.

РФ пережила різке скорочення торгівлі, головним чином імпорту на 22% до $72,3 млрд у 2-му кварталі. Хоча такий результат може бути позитивним з точки зору обліку ВВП через збільшення чистого експорту, загалом це чергова ознака вразливості російської економіки. Росія залежить від імпорту та технологій, яких була позбавлена в результаті санкцій, і їй буде непросто без них. Це видно з того, як російські авіакомпанії «розчленовують» власні літаки на запчастини, а російська воєнна машина зазнала серйозного удару внаслідок поширення санкцій Заходу на поставки комплектацій військової техніки.

Спроба Росії переорієнтувати свої торговельні та інвестиційні відносини з розвинутих економік на країни, що розвиваються, матиме високу ціну.

Економіка та населення Росії, зосереджені в її європейській частині, що створює природні умови для тісних торговельних та інвестиційних зв’язків з Європою. Торгівля з більш віддаленими економіками в Азії спричинить додаткові логістичні витрати.

Значна частина російської експортної інфраструктури тепер буде зайвою, як-от нафто- та газопроводи до Європи, тоді ж як виникне необхідність налагодження нової інфраструктури для підтримки торгівлі з новими партнерами, включаючи додаткові трубопроводи до Китаю.

Потенційні нові ринки Росії раніше не потребували російських товарів, тому клієнтів на нових ринках, можливо, доведеться переконувати купувати російське за допомогою знижки. Особливо, якщо купівля російського супроводжуватиметься додатковим ризиком санкцій.

РФ почала скорочувати свої соціальні видатки, оскільки війна та компанії, які перебувають під санкціями, є більш пріоритетним з точки зору допомоги держави. Зокрема йдеться про військові витрати та підтримку російських компаній і банків, які постраждали від санкцій. 

Разом з тим держбюджет не може розраховувати на дивіденди від державних компаній. А Фонд національного добробуту уже втратив близько третини своїх ресурсів з початку війни.

Наприклад, наприкінці квітня Мінфін РФ оголосив, що Уряд РФ проведе рекапіталізацію «Аерофлоту РЖД», «Дому РФ» і «Газпромбанку» за рахунок ФНБ РФ. Також 2 червня уряд оголосив, що уряд РФ готовий за рахунок Фонду національного добробуту викупити облігації кількох великих компаній авіаційної та машинобудівної галузей.

Наразі скорочення «соціалки» видаються відносно скромними — приблизно $26 млрд на 2023-2025 роки (близько 2,5% запланованих бюджетних витрат) на соціальні та інвестиційні програми. Однак у міру того, як санкції «кусатимуть» російську економіку, а надходження від нафти та газу падатимуть, держсектор все більше поглинатиме російські нафтові фонди, спричиняючи великі збитки ЦБ РФ. Відповідно, це на довгі роки стискатиме ресурси доступні для пенсій та загалом державних послуг. 

Експерти також підсумовують, що за будь-якого сценарію російська економіка зазнає серйозної шкоди – з наслідками, подібними до тих, які спостерігалися під час криз 2008-09, 2014-15 і 2020 років.