Ставки податків за користування надрами, запропоновані у Податковому кодексі, залишаються істотно нижчими, ніж в Європі чи РФ, при тому скасування збору за геологорозвідувальні роботи є преференцією для видобувної галузі, заявив у статті для «Дзеркала тижня» доктор економічних наук Володимир Міщенко.
«У кодексі для платежів, виражених у гривнях на одиницю продукції, для всіх природних ресурсів передбачається лише індексація — з урахуванням зміни цін виробників промислової продукції. Однак, як відомо, це лише механізм захисту платежів від інфляції. Інакше кажучи, ставки плати заморожуються на нинішньому рівні, попри те, що вони є значно нижчими, ніж відповідне податкове навантаження не тільки в Європі, а також у Російській Федерації та Казахстані», - констатував експерт.
На думку Володимира Міщенко, запропонована редакція Податкового кодексу пропонує природокористувачам явні преференції.
«Підсумок очевидний: для природокористувачів було збережено пільговий режим. А скасування збору за геологорозвідувальні роботи при збереженні старої нормативної бази платежів за користування надрами виглядає як пряма преференція з боку держави», - пише Міщенко.
При тому він констатує, що ставки податку на різні види ресурсів є нелогічними й невмотивованими.
«Невмотивованим є встановлення для одних видів корисних копалин відносних ставок, а для інших — потонних. Не мають пояснення надвисокі ставки (до 15,5 грн./тонна) для одних видів сировини (вапняк, крейда тощо) і низькі (2,15—4,43 грн./тонна) — для інших (залізні і титанові руди, бентонітові глини)», - пише експерт.
«Малоймовірно, що після ветування президентом України 30 листопада Податкового кодексу, ухваленого Верховною Радою, та його частина, що стосується природо-ресурсного та екологічного оподаткування, зазнає принципових змін. Це означає, що держава протекціонує видобувну сферу за рахунок втрати надходжень до бюджету», - підкреслив експерт.
Детальніше читайте в статті Володимира Міщенко «Крок уперед. А могли зробити два» у свіжому номері «Дзеркала тижня».