Допомогу з безробіття Галицький направляв на незаконне кредитування банків

За багато років корумпованого керівництва в Держслужбі зайнятості повністю ліквідовано систему соціального захисту й перетворено її на систему розкрадання бюджетних коштів у всіх регіонах України. Крадійство лягло в основу діяльності керівників підрозділів держслужби зайнятості в усіх регіонах країни, які мали свою частку в чітко організованому кримінальному бізнесі.

За даними DT.UA, наразі слідчих цікавить порядок реалізації всіх бюджетних програм Фонду соцстраху та держслужби зайнятості. За оперативними даними, гроші крали за сімома статтями.

1. Виплати допомоги безробітним і матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації безробітного. На ці потреби йшло приблизно 75-77% бюджету Фонду соцстраху. Підвищення кваліфікації та матеріальна допомога видавалася суворо через відкоти, причому нерідко в цих схемах використовувалися «мертві душі» - одержувачі коштів. Слідство намагається встановити масштаби втрат держави, але йдеться про мільярди. У цьому кримінальному бізнесі чиновники заробляли й на банківських операціях. Бюджетні мільярди йшли на незаконне кредитування комерційних банків. Тоді як ставки на одноденні кредити овернайт були 11-13%, державні кошти розміщувалися під 2-3%, а різницю керівництво держслужби та банк ділили між собою у приватному порядку.

2. Близько 9% бюджету - майже півмільярда гривень - Держслужба зайнятості спрямовує на працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям. Отримати ці гроші без відкотів було неможливо. Широких масштабів набуло шахрайство: засновували свої фіктивні фірми, які створювали фіктивні робочі місця і брали на роботу фіктивних безробітних. Живі гроші від мертвих душ чиновники повністю клали собі в кишеню.

3. Близько 8% бюджету Держслужба спрямовує на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації безробітних. Кваліфікація безробітних - це взагалі питання досить суб’єктивне, і який реальний ефект від цих програм, слідство ще має вивчити. Гроші розкрадалися тут дуже легко, бо перевірити, хто, як, кого й чого навчив - практично нереально. Факти такі: незважаючи на постійне збільшення коштів за цією програмою (450 млн. гривень у 2011 році), кількість працевлаштованих безробітних чомусь не зростає. Є вагомі підозри, що система підготовки безробітних була фіктивною й націленою насамперед на одержання відкотів.

4. 2% бюджету йде на проведення громадських робіт. Хто брав реальну участь у громадських роботах із числа безробітних і до чиєї кишені йшла оплата - предмет розслідування. У 2011 році на оплату громадських робіт, виконаних безробітними, держава виділила 220 млн. гривень. Що зроблено за ці гроші - запитання риторичне.

5. 13,6 % коштів фонду ішло на утримування виконавчої дирекції та її робочих органів - близько 1 млрд. гривень. Коруп­ційна схема роботи служби зай­нятості щедро оплачувалася платниками податків, причому середня зарплата в цій структурі перевищувала, для порівняння, середню зарплату у МВС.

6. На програму створення робочих місць для жителів вуглевидобувних регіонів держава виклала у 2011 році 360 млн. гривень- приблизно по 102 тисячі на кожного учасника програми. Однак грошей у такому обсязі, за даними слідства, жоден шахтар не побачив. Відкоти і мертві душі з’їли більшу частину цієї суми.

7. У 2010 році Держслужба зай­нятості реалізувала бюджетну програму одноразової допомоги безробітним для організації підприємницької діяльності, на яку було асигновано 58,4 млн. гривень. Гроші вкрадені майже в повному обсязі. Де бізнес-плани, під які виділялися безробітним кошти, і які результати цієї пустої роздачі державних грошей? Із січня по вересень 2010 року 8773 безробітних буцімто отримали від Держслужби зайнятості в середньому по 6656 гривень безоплатної одноразової допомоги! Чи знав взагалі про існування такої цікавої бюджетної годівниці хоча б один реальний підприємець або безробітний - перевіряє слідство.

У 2011 році бюджет Фонду соцстраху склав 7,5 млрд грн.

Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Юрія Бутусова «Вершки з державною паперті».