Долар США дорожчає, і це погано для світової економіки – The Economist

Найважливіша валюта світу грає м'язами. Через три тижні після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах в США долар продемонстрував одне з найбільш різких зростань вартості у відношенні до корзини валют інших заможних країн.

Якщо порівнювати з вартістю долара у 2011 році, коли він був найдешевшим, то зараз американська валюта на 40% дорожча. У співвідношенні з валютами країн, що розвиваються, він зріс також. Китайський юань впав до найнижчого рівня з 2008 року. В Пекіні збираються посилити обмеження на закордонні поглинання китайських компаній, щоб зменшити внутрішній тиск. Індія, яка сама створила собі проблеми, теж спостерігає, як її валюта впала до найнижчого за всі часи курсу. А інші азіатські валюти також опустилися до рівнів, які світ не бачив з часів кризи 1997-1998 років.

Про це сьогодні пише The Economist, додаючи, що американська валюта поступово зміцнювалася впродовж років. Але останній різкий стрибок вказує на перспективу зміни в економічній політиці Америки. Маса грошей інвесторів поставлена на те, що Трамп скоротить податки і почне більше витрачати на оновлення американської інфраструктури.

Значне фіскальне посилення призведе до того, що Федеральний резерв збільшить процентну ставку швидшими темпами через інфляції. Дохідність американських бондів лише за виборчу ніч підскочили до 2,3% з 1,7%. Подальше зростання цього показника може привабити притік капіталу.

Жваве зростання найбільшої економіки світу може здатися чимось таким, чому варто радіти. За приклад часто ставлять перший президентський термін Рональда Рейгана, впродовж якого бюджетний дефіцит розширився, процентна ставка зросла, а долар подорожчав. Однак тоді це створило проблеми за кордоном. Цього разу наслідки можуть бути ще більш складними. Хоча на американську економіку припадає певна частина світової, глобальні фінансові і кредитні ринки небачено зросли. Зелена банкнота стала відігравати більш важливу роль. І саме це робить дорогий долар небезпечним як для світу, так і для Америки.

Видання зауважує, що вплив американської торгівлі впродовж років зменшувався. З 1994 року кількість країн, для яких Америка стала головним ринком, скоротилася з 44 до 32. Але домінування долара як основної валюти для обміну і збереження вартості лишилося. Деякі аспекти могутності зеленої банкноти очевидні. Оцінками вказують, що фактична доларова зона в 2014 році, яка включає Америку і всі країни, чиї валюти рухаються синхронно з американською, фактично охоплює 60% населення планети, а також 60% світового ВВП.

Інші елементи складніше виявити. Приміром, кількість випадків доларового фінансування за межами Америки впродовж останніх років зросла. Заможність і жага до фінансування країн, що розвиваються, зростає. Тому і попит на долар збільшується. Після фінансової кризи низька процентна ставка в США змусила пенсійні фонди шукати більш суттєві доходи деінде. Тому вони почали купувати доларові бонди, випущені в таких сумнівних місцях, як Мозамбік і Замбія, а також цінні папери компаній з великих країн, що розвиваються. Всі ці емітенти були більш охочі отримувати позики в доларах за низькими процентними ставками, ніж отримувати кредитування вдома.

За минулий рік загальна оцінка таких доларових боргів зросла до майже 10 трильйонів доларів. Третина цієї суми припадає на ринки, що розвиваються. Коли долар дорожчає, він тягне за собою і обслуговування боргів. Але біль, спричинений дорогою зеленою банкнотою, виходить за межі тих, хто заборгував у американській валюті. Тому що дешеві офшорні позики часто причиняли зростання локального кредитування. Вливання капіталів підвищували вартість локальних активів, заохочуючи подальше позичання. Не всі ті гравці ринків, що розвиваються, хто отримав позику в доларах виявилися готовими інвестувати. Часто гроші опинялися на рахунках в банках, де їх могли знову повторно позичити. Або ж вони використовувалися для фінансування інших фірм.

Сильний долар змушує цей процес рухатися в зворотному напрямі. Через зростання вартості зеленої купюри позичальники намагаються отримати назад готівку, щоб обслуговувати власні борги, які теж подорожчали. Починається відтік капіталу, а вартість активів падає. Тому не дивно, що майбутнє кредитування за межами Америки як ніколи прив'язана до долі долара. Не випадково у найбільш програшному становищі через нещодавній стрибок американської валюти опинилися такі країни, як Бразилія, Чилі і Туреччина, які мають великі борги в доларах.

Нагадаємо, що Україна також використовує долар США для створення власних валютних резервів. Нещодавно повідомлялося, що міжнародні резерви України з початку листопада скоротилися на 300 млн доларів.

Також з початку війни в Донбасі Київ отримав боргові гарантії від США, на основі яких випустив свої євробонди. Наприкінці вересня Україна отримала 1 млрд доларів, розмістивши п'ятирічні бонди під гарантії США. Перший випуск єврооблігацій на 1 млрд доларів під держгарантії США ще був здійснений два роки тому, в травні 2014 року. Другий транш Україна отримала через рік, в травні 2015-го. Очікувалося, що Україна отримає третій транш на 1 млрд ще восени 2015 року. Однак США зв'язали його виділення з проведенням реформ в Україні, в тому числі, антикорупційних, а також з рішенням МВФ про виділення свого кредиту.