Держстат оприлюднив нові дані про зарплати українців: хто та де заробляє найбільше

За підсумками травня середня заробітна плата в Україні зросла до 30 961 грн. Це на 1,5% більше, ніж у квітні. Найшвидше зростають доходи працівників у промисловості, логістиці, фінансовому секторі, ІТ та окремих сегментах сфери послуг. Про це повідомляє Державна служба статистики.

Відповідно до даних відомства, у травні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні становила 30 961 грн проти 30 515 грн у квітні (+1,5%).

Регіони-лідери

Найвищий рівень заробітних плат традиційно зафіксовано в Києві, де середня зарплата досягла 47 115 грн. Друге місце посіла Київська область із показником 32 374 грн.

Водночас найнижчі середні зарплати зафіксовано у:

• Чернівецькій області — 22 354 грн;
• Кіровоградській області — 22 336 грн.

Провідні галузі

У травні найвищі зарплати отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій — у середньому 76 997 грн на місяць.

Найнижчий рівень оплати праці зафіксовано у сфері охорони здоров'я та надання соціальної допомоги — 21 554 грн.

Борги із зарплати

Станом на 1 червня 2026 року загальна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні становила 3,8 млрд грн.

Інші дані

Видання Delo.ua зазначає, що Пенсійний фонд і сайти з пошуку роботи демонструють інші показники середньої зарплати. Так, Пенсійний фонд, який враховує зарплати, з яких фактично сплачено страхові внески, оцінював середню зарплату приблизно у 20 300 грн (близько 459 дол.) станом на середину 2025 року. Натомість сайти з пошуку роботи, зокрема Work.ua та OLX Робота, наводять медіанну зарплату у вакансіях на рівні 25 000 грн (близько 565 дол.).

Водночас через значний рівень неформальної зайнятості в Україні точно визначити реальний рівень середньої заробітної плати наразі складно.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Соціальні виплати: як перейти з одного виду пенсії на інший

Як писало ZN.UA, експерти очікували, що проєкт Закону №14387 "Про справедливу систему оплати праці в Україні", як мінімум, стане спробою подолання глибокої структурної кризи. Однак аналіз законопроєкту свідчить про протилежне. Про це читайте у статті Андрія Павловського - "Нове в оплаті праці. Чи справедливі законодавчі пропозиції?".