Державні фінанси не в змозі суттєво вплинути на розвиток економіки України – експерт

Українські фінанси наразі, попри всі амбітні урядові плани на зростання економіки на 40%, не в змозі будуть якось суттєво вплинути на розвиток української економіки – скоріше, навпаки, бо занадто великі ресурси відволікаються на обслуговування державного боргу та варантів, що обумовлює неспроможність фіскальної політики до виконання своїх функцій. Про це у своїй статті для DT.UA пише експерт, кандидат економічних наук, зав.відділу економіко-математичного моделювання ДННУ "Академія фінансового управління" Іван Богдан.

"Якщо змоделювати амбітні плани уряду щодо зростання реального ВВП на 40% за п'ять років, то нові зобов'язання держави лише за ВВП-варантами становитимуть понад 12 млрд дол. Разом із високою вартістю обслуговування наявного боргу це негативно впливатиме на інвестиційний клімат країни, фіскальний сектор якої перебуває в замкненому колі запозичень і погашень, підриваючи основи для стрімкого економічного зростання", – вказує автор.

Таким чином, підкреслює автор, через величезні зобов'язання, які виникли через невигідну з точки зору довгострокового розвитку реструктуризацію боргу України у 2015-му році, не варто очікувати, що економіка, яка за чотири роки не демонструвала жодної ознаки підйому, раптом стрімко підвищиться. А виклики, які у повний зріст постали перед фіскальної політикою, у порівнянні із попередніми періодами тільки загострилися.

Зростання ВВП України в квітні-червні 2019 року склало 4,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, тоді як у першому кварталі темп зростання був нижчий – 2,5%.

Нацбанк у середині липня поліпшив макропрогноз на 2019-2021 рр.: оцінка реального зростання економіки в поточному році підвищена з 2,5% до 3%, у наступному – з 2,9% до 3,2%.

У той же час низка експертів підвищила прогнози зростання української економіки на поточний рік більш істотно: Міжнародне рейтингове агентство Fitch – до 3,4%, Інститут міжнародних фінансів (Institute of International Finance, IIF) – до 3,5%, а JP Morgan – до 4,3%.

Детальніше про перспективи української економіки з огляду на борги та варанти держави, про наслідки політики Мінфіну у 2015 році та можливі шляхи вирішення проблеми читайте у матеріалі Івана Богдана "Фіскальна дисфункція" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".