Зокрема, найбільшій український банк – державний ПриватБанк – не потребував додаткового капіталу, як і Укргазбанк, яким буде приватизований першим серед усіх держбанків.
Державний Ощадбанк за базовим сценарієм потребував 13,493 млрд грн і до 1 вересня зменшив цю потребу до 6,19 млрд грн. За несприятливим макроекономічним сценарієм потреба в капіталі складала рекордні серед усіх банків 28,245 млрд грн. Її вдалося зменшити до 21,139 млрд грн.
Укрексімбанк за базовим сценарієм потребував 9,776 млрд грн і до 1 вересня зменшив цю потребу до 3,671 млрд грн. За несприятливим макроекономічним сценарієм потреба в капіталі складала 17,53 млрд грн. Її вдалося зменшити до 12,188 млрд грн.
В Ощадбанку зазначили, що стрес-тестування є прогнозним розрахунком впливу зовнішніх негативних факторів на достатність в банку капіталу для покриття потенційних ризиків у результаті їх одночасної реалізації. Тобто це не фактичний стан банку, а лише можливий прогнозований результат реалізації гіпотетичного негативного сценарію. За результатом стрес-тесту НБУ розрахунковий дефіцит капіталу на 01.01.2019 становив 13,5 млрд грн за базовим сценарієм та 28,2 млрд грн за несприятливим макроекономічним сценарієм.
Розрахунки несприятливого сценарію НБУ передбачали зокрема прогнозний курс долара США на рівні 37 грн на кінець 2019 року, тобто в півтора разу вищий за фактичний.
Раніше заступник глави правління Нацбанку Катерина Рожкова повідомила про те, що за результатами стрес-тестування НБУ, банківський сектор стійкий в поточних макроекономічних умовах.