Деблокада українського зерна або як запобігти голоду в світі, аналізує The Economist

19 травня, 2022, 08:15 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Адекватних варіантів вивести українське зерно на світові ринки небагато.

Деблокада українського зерна або як запобігти голоду в світі, аналізує The Economist

Російське військове вторгнення в Україну спричинило продовольчу кризу та загрожує голодом в загальносвітовому масштабі. В українських зерносховищах, а також в портах, заблокована значна кількість збіжжя. Проте процес транспортування зерна на світовий ринок наразі є небезпечним та фактично не можливим. Які є варіанти налагодження експорту аналізує The Economist.

«Якщо ми не зможемо його зберігати, він почне гнити» - журнал цитує власника найбільшого в Україні приватного оператора відвантажувальних терміналів «ТрансІнвестСервіс». - «Розблокувати Одесу так само важливо, як постачати Україні зброю».

Попри острахи українців, що країна може лишитися без продовольства, вразі налагодження експорту збіжжя, в Україні може виникнути й інша проблема. Через переповненість елеваторів, зберігати новий урожай буде фактично ніде.

Тому зараз активно обговорюються варіанти транспортування продукції суходолом, розробляються шляхи розширення альтернативних залізничних та автомобільних маршрутів. Але фактично це допоможе експортувати лише частину українського врожаю.

Читайте також: Не морем, то залізницею: німецька Deutsche Bahn допомагає Україні експортувати зерно

«Якщо більша частина українського зерна має вийти, то морем. Але як?» - ставить питання автор статті.

Наразі обговорюється ідея військово-морських конвоїв для супроводу торгових суден з Одеси та прилеглих портів. Організатором морського «каравану» може стати ООН на чолі з Туреччиною, вважає власник «ТрансІнвестСервіс» Ставніцер. Проте така пропозиція має масу недоліків військового, юридичного та політичного характеру.

По-перше, стає імовірною ескалацією конфлікту з Росією, попереджає колишній верховний головнокомандувач союзними військами НАТО Джеймс Ставрідіс. Наразі в акваторії Чорного моря РФ сконцентрувала значну кількість флоту під прикриттям протиповітряних, протикорабельних та радіоелектронних систем розміщених в тимчасово окупованому Криму.

А для захисту конвоїв знадобитися значна військово-морська присутність НАТО. Це порушує юридичні питання, пов'язані з конвенцією Монтре 1936 року, що регулює судноплавство в турецьких протоках. Туреччина застосувала статтю 19, фактично закривши прохід для військово-морських сил воюючих держав — крок, який здебільшого зачіпає Росію. Туреччина неофіційно наказала іншим країнам не розміщувати військових кораблів у Чорному морі.

Читайте також: Вкрадене росіянами українське зерно намагались продати у Єгипет

Конвенція так чи інакше обмежує військові судна недоторканних країн і те, як довго вони можуть бути в Чорному морі. Таким чином, операція НАТО потребує частої зміни кораблів. Проте чи погодиться на такі кроки керівництво Туреччини, адже вводити санкції проти РФ, країна відмовилася.

Другою, не менш важливою, є проблема замінування. Україна, аби запобігти висадці російського морського десанту, вжила всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки узбережжя Чорного моря. Своєю чергою Росія так само вдалася до мінування чорноморської акваторії. В українських водах наразі заблоковані приблизно 80 іноземних суден, а деякі були взагалі потоплені.

Зараз Україна не має можливості розчистити необхідні морські шляхи. Ба більше робити це небезпечно. Якщо розмінувати одеські порти та відповідні маршрути, одразу за суднами з зерном, до українського узбережжя приб'ється корабель з російським десантом. 

Однак, завдяки достойній обороні українських Збройних сил, російський наступ застопорився. У зв'язку з цим, президент Володимир Зеленський запропонував американським конгресменам озброїти Україну великою кількістю протикорабельних ракет аби розпочати розмінування деяких портів.

Читайте також: Представник ООН - Путіну: Блокування портів України може призвести до смерті мільйонів людей через голод

Міжнародне обговорення теми конвоїв перегукуються з більш ранніми дебатами про введення безпольотної зони над Україною і лишається під великим питанням. «Чи готові союзники ризикувати втягуванням у прямий конфлікт з Росією?»

Наразі у партнерів є слабка надія на те, що міжнародний тиск, особливо з боку східних країн, може переконати Росію зробити певні поступки. Союзники сподіваються, що президент РФ Путін не захоче бути звинуваченим у виникненні глобального голоду. Генсек ООН Антоніу Гутерріш запропонував Росії розблокувати українські порти для постачання збіжжя, натомість партнери дещо послаблять санкції на експорт добрив із Білорусі та Росії. Проте така можливість викликає серйозні сумніви, адже Путін, після військових невдач, рішуче налаштований знищити Україну економічно. 

Попри всі дискусії, західні дипломати вважають, що відкриття українських портів є недоцільним як мінімум протягом шести місяців. Тоді як українська сторона висловлюється ще рішучіше: «Немає сенсу конвоювати торгові судна, якщо ніхто не готовий стріляти у відповідь по Росії. Єдина відповідь для нас – перемогти Росію».

Related video

Нагадаємо, від початку повномасштабної війни Російська Федерація викрала з тимчасово окупованих територій України вже близько 400 тисяч тонн зерна.

Підготував/ла : Дар’я Кєпова
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}