Cпрощення зміни цільового призначення земель містить значні ризики

Проєкт закону №9627, що має на меті спростити процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок - це ризик того, що контроль над процесами взагалі буде втрачено, через наявність правових колізій і відсутність дієвих обмежень. Про це пише Ярослава Борка, юрист ЮК «ВОЛХВ», у статті «Від спрощення до неконтрольованої забудови один крок».

Основним, але не єдиним недоліком законопроєкту є невідповідність його положень нормам чинного Земельного кодексу. Наприклад, законопроєкт не враховує приписів статті 23 ЗКУ, у якій визначається пріоритетність земель сільськогосподарського призначення порівняно з іншими категоріями земель.

Також колізія у законопроєкті №9627 виникає і з частиною третьою статті 23 ЗКУ, яка передбачає необхідність надавати інші категорії земель, відмінних від земель сільськогосподарського призначення, для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів тощо. З огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що неврахування відповідних норм земельного законодавства може призвести до втрати пріоритетних земель сільськогосподарського призначення, які є критично важливими для держави в умовах ведення війни.

Крім того, у проєкті не визначені будь-які обмеження щодо розміру земельних ділянок, віднесених до категорій земель, щодо яких допускається зміна їхнього цільового призначення. Особливого значення ці ризики набувають на територіях навколо великих міст, ситуація із забудовою яких і так є критичною на сьогодні.

Нагадаємо, що у випадку прийняття закону, спрощена процедура діятиме протягом дії правового режиму воєнного стану та п’яти років з дня його припинення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Аграрний комітет ВР схвалив спрощення зміни цільового призначення землі

Ціни знижуються: в Україні подешевшала суниця

З іншими матеріалами авторки можна ознайомитися за посиланням.