Ціни на нафту залишаються під тиском рішення США вийти з ядерної угоди з Іраном

Світові ціни на нафту у четвер, 10 травня, демонструють позитивну динаміку, сировина торгується поблизу максимальних позначок з листопада 2014 року на рішенні президента США Дональда Трампа вийти з ядерного угоди з Іраном і відновити всі раніше введені проти нього санкції, свідчать дані торгів.

Станом на 8:08 вартість липневих ф'ючерсів на північноморську нафтову суміш марки Brent зросла на 0,73% - до 77,78 доларів за барель. Ціна червневих ф'ючерсів на нафту марки WTI піднімалася на 0,77% - до 71,69 долара за барель.

На торгах у вівторок, 8 травня, ціни на "чорне золото" оновили максимум 3,5 років на рішенні Трампа про вихід з угоди та відновлення санкцій. Нагадаємо, у липні 2015 року Іран досяг домовленості з Росією, США, Великою Британією, Китаєм, Францією і Німеччиною - угода гарантує мирний характер ядерної програми Тегерана, а її виконання знімає введені раніше санкції Ради безпеки ООН, США і Європейського союзу.

Відновлення американських санкцій може спровокувати скорочення запасів "чорного золота" у світі. Наразі на Іран припадає близько 4% глобальної пропозиції на ринку нафти, пише агентство "Рейтер". При цьому аналітики інвестбанку Goldman Sachs відзначають ймовірність високої ефективності санкцій США проти Ірану. За їхніми прогнозами, влітку вартість нафти Brent може зрости до 82,5 доларів за барель.

Підтримують ціни на сировину й дані про запаси нафти у США. Напередодні Міністерство енергетики США оприлюднило статистику, згідно з якою комерційні запаси нафти (виключаючи стратегічний резерв) за минулий тиждень скоротилися на 2,2 млн барелів, або на 0,5% - до 433,8 млн барелів, при цьому прогнозувалося скорочення лише на 0,2 млн барелів.

Як повідомлялося, 8 травня президент США Дональд Трамп заявив про розірвання ядерної угоди з Іраном і пообіцяв запровадити жорсткі санкції проти Тегерана. Трамп звинуватив іранський режим у порушенні умов угоди та продовженні розробки ядерної зброї.

За кілька годин до заяви Трампа керівництво Євросоюзу зустрілося з міністром закордонних справ Ірану. У Брюсселі зробили заяву про те, що ЄС, Франція, Велика Британія та Німеччина підтримують ядерну угоду й не мають наміру її розривати. Президент Ірану Хасан Рухані заявив про готовність співпрацювати з країнами ЄС у межах ядерної угоди.

У жовтні президент США Дональд Трамп, на відміну від лідерів інших великих держав, відмовився підтвердити, що Тегеран дотримується договору щодо іранської атомної програми. Виступаючи 13 жовтня, Трамп не оголосив про вихід із договору з Іраном, проте дав Конгресу США 60 днів для ухвалення рішення про відновлення економічних санкцій проти Тегерана, які були скасовані у межах договору щодо іранської атомної програми.

США підозрюють Іран у порушенні цієї угоди, наслідком чого стало прийняття нових санкцій. Тегеран вже оскаржив у Раді Безпеки ООН санкції з боку США.

Експерти стверджують, що відмова США від ядерної угоди з Іраном погіршить ситуацію навколо ядерного питання. Детальніше про перипетії довкола іранського ядерного питання читайте у матеріалі експерта Віктора Каспрука "Чи вийде президент Трамп із ядерної угоди з Іраном?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".