Станом на 7:46 вартість липневих ф'ючерсів на північноморську нафтову суміш марки Brent зросла на 0,09% - до 78,3 доларів за барель, вартість червневих ф'ючерсів на нафту марки WTI збільшилася на 0,06% - до 71 долара за барель.
На торгах 14 травня вартість "чорного золота" перевищила позначку у 78 доларів за барель вперше з 26 листопада 2014 року. Зростанню нафтових цін сприяли дані щомісячної доповіді ОПЕК. Організація збільшила прогноз світового зростання попиту на сировину за підсумками поточного року на 0,02 млн барелів на добу – до 1,65 млн. Крім того, згідно з даними ОПЕК, минулого місяця віденська угода зі скорочення нафтовидобутку виконана на 163%.
Інвестори також звернули увагу на заяви міністра енергетики Саудівської Аравії Халіда аль-Фаліха про готовність забезпечити стабільність нафтового ринку після рішення США вийти з ядерної угоди з Іраном. За його словами, для мінімізації наслідків будь-якого можливого дефіциту він тісно співпрацюватиме з найбільшими країнами-виробниками ОПЕК і ОПЕК+, а також ключовими споживачами "чорного золота".
Тим не менш, інвестори побоюються скорочення пропозиції нафти на ринку після введення Вашингтоном санкцій проти Тегерана. Зазначимо, 8 травня президент США Дональд Трамп заявив про розірвання ядерної угоди з Іраном і пообіцяв запровадити жорсткі санкції проти Тегерана. Вона була досягнута в липні 2015 року між Іраном, Росією, США, Великою Британією, Китаєм, Францією та Німеччиною - угода гарантує мирний характер ядерної програми Тегерана, а її виконання знімає введені раніше санкції Ради безпеки ООН, США і Європейського союзу.
Нагадаємо, раніше ОПЕК ухвалила рішення про продовження віденської угоди про скорочення рівня видобутку нафти до кінця 2018 року.
З 1 січня 2017 року країни картелі скоротили видобуток нафти на 1,2 млн барелів на день - до 32,5 млн. Тим часом країни, що не входять в ОПЕК, домовилися скоротити видобуток нафти на 600 тисяч барелів на добу. З цієї кількості половина припадає на Росію.
Раніше генеральний секретар ОПЕК Мохаммед Баркіндо виступав за приєднання до угоди Єгипту та Туркменії, але Казахстан виступав за повільний вихід із неї. Низка країн, зокрема, Росія, також заявляли про те, що вийдуть з угоди, щойно її мета буде досягнута.
Зазначимо, минулий рік для ринку нафтопродуктів в Україні став роком покупця. Між ресурсотримачами розгорнулася боротьба за споживача, унаслідок чого ціни знизилися, а ринкові частки основних учасників перерозподілилися. Детальніше про нову модель постачання українського ринку читайте в матеріалі Сергія Куюна "Боротьба за баки" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".