Чверть компаній з числа найбільш популярних e-commerce порушують права споживачів – моніторинг

Європа вважає, що настав час урегулювати онлайн-торгівлю, потурбуватися, щоб і покупець був максимально захищений, і податки збиралися з галузі, яка виросла з коротких штанців. А в Україні?

«Про яку відповідальність може йтися в Україні, якщо навіть найбільший онлайн-ритейлер у країні, який декларує на своєму інтернет-сайті «втілення маленької мрії та грандіозних планів мільйонів людей», не повідомляє цим людям на тому самому сайті назву компанії, яка стоїть за популярною торговельною маркою», - запитується редактор відділу макроекономіки і бізнесу Сергій Следзь.

Приклад рітейлера наслідують й інші відомі інтернет-магазини. Це підтверджує моніторинг найбільш відвідуваних інтернет-магазинів України: шість із 25 онлайн-магазинів не вказують на сайті компанію та форму організації бізнесу.

«Природно, відсутній там і код ЄДРПОУ, який ідентифікує компанію на випадок претензій з боку споживача», - пояснює автор в матеріалі для ZN.UA.

Відвідуваність цих магазинів у березні цього року становила 111 млн заходів, водночас майже половина з них - 50,3 млн відвідувань - припали саме на неідентифікованих продавців.

По суті, це означає, що близько 50 млн разів тільки за один місяць були порушені права відвідувачів цих інтернет-магазинів. Адже відсутність інформації про продавця позбавляє споживача можливості знати, хто безпосередньо йому продає товар, і захистити свої права, якщо знадобиться.

Тільки за 2,5 місяці жорсткого карантину на одній платформі був створений 1 271 новий інтернет-магазин. Як полічити всіх, хто веде комерційну діяльність в Інтернеті, адже інтернет-магазин в Україні – це й досі «вітрина для товару», а не місце торгівлі.

Який механізм вибере держава, невідомо, можливо, блокування сайтів-порушників, або реєстр інтернет-магазинів із добровільною реєстрацією, або ідентифікацію через модний застосунок «Дія», але інструмент упорядкування хаосу має бути вироблений, підкреслює автор.

«Саме сукупність проблем ставить перед Україною завдання — відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС імплементувати Директиву №2011/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2011 року про права споживачів», - пояснює експерт.

Цією Директивою саме й визначено механізм захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, гарантії купівлі-продажу товарів у мережі Інтернет, використання права відмови споживача від придбаного товару, гарантії повернення коштів споживачу при розірванні договору...

Відповідно до неї Мінекономіки розробляє нову редакцію Закону «Про захист прав споживачів». Думки експертів враховуються спеціально створеною робочою групою, до якої ввійшли також громадські організації та бізнес-асоціації.

«Ключовий момент: «Законопроєктом передбачаються вимоги до інформації, яка має вказуватися на сайті інтернет-магазину про суб’єкта господарювання з метою його ідентифікації, і відповідальність за ненадання такої інформації». Тобто як у Європі…», - підсумовує Следзь.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Пандемія коронавірусу призвела до появи «нового споживача»: хто він

Коронакриза прискорила розвиток інтернет-торгівлі. Сюди потекли гроші, але нікуди не поділися хаос організації і обман споживача. Докладніше про врегулювання перспективної сфери торгівлі читайте в матеріалі Сергія Следзя «Ідентифікація – ліки від обману».