Через хижацьке господарювання Україна може залишитися без родючих земель – науковиця

У різних куточках України, селяни скаржаться на безконтрольне і безкарне використання пестицидів агрохолдингами та деякими фермерами. Негативні наслідки вже відчуваються в повсякденному житті.

«Якщо скарги на свавілля чиновників, різні схеми і корупцію були для нас очікуваними, то по-справжньому вразило те, як багато негативу селяни розповідають про шкоду, заподіяну землям і водоймам внаслідок хижацького господарювання», - зазначає соціолог Петро Бурковський

У статті «Кому — перемога, а кому — виклик. Що не потрапило до президентського спічу про земельну реформу», заснованої на дослідженні Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва», Бурковський аналізує процеси, що відбуваються в селі напередодні запуску вільного ринкового обігу землі.

В одному куточку Чернігівської області внаслідок хижацького господарювання в колодязях зникає вода; в іншому на викуплених у громади землях новий власник почав захоронювати небезпечні хімічні відходи зі свого виробництва.

У Донецькій області в селах, розташованих навколо орендованих агрохолдингом полів, люди почали частіше хворіти. На Дніпропетровщині, Полтавщині, Луганщині та Житомирщині масово гинуть бджоли, коли фермери й інші орендарі без попередження і без обмежень обробляли свої поля у період цвітіння.

Ще більшою проблемою є виснаження земель, коли орендарі не дотримуються сівозміни, вирощуючи переважно експортні культури: зернові, соняшник, ріпак.

Частина опитаних соціологами селян вважає, що покупці землі заради швидкого прибутку і відшкодування грошей застосування хімікатів різко збільшать. Меншість вірить в те, що нові господарі піклуватимуться про землю. Але така думка поширена переважно в громадах, де у людей склалися хороші відносини з невеликими фермерами-орендарями.

Пересторги селян щодо виснаження земель підтверджуються думкою науковців. Головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Любов Молдаван попереджає про великий ризик втратити родючої землі внаслідок порушення фундаментальних правил господарювання.

«Через десяток років наші чорноземи перестануть бути тими чорноземами, які ми знаємо, тому що 40% приблизно поживних речовин, які виносяться з урожаєм, не повертаються у ґрунт з органічними і мінеральними добривами. А з гумусом узагалі катастрофа. Якщо, наприклад, у Німеччині по закону фіксується дефіцит 75 кг гумусу на гектар, я вже повинна брати зобов'язання перед державою, що я в найближчі два роки поправлю його, або якщо немає навозу, то буду сіяти горох, інші бобові, конюшину і так далі, буду сіяти-переорювати, щоб забезпечити повернення органіки. У нас дефіцит 700 кг, і що? Так без органіки земля мертва! А ми сіємо соняшник на другий-третій рік на цьому самому полі. Це просто катастрофа!», - каже Молдаван.

З іншого боку фермери, особливо в південних областях, розповідають, як протягом кількох останніх років борються з потеплінням клімату і зростаючою посушливістю. І на Одещині, і на Буковині фермери в своїй боротьбі з кліматичними змінами не відчувають ані підтримки, ані уваги з боку держави.

«Коли держава у нас порівну розподілило дотації між фермерами центральної частини і нами, я завжди вважав, що це нерозумно. Тому що зона ризикованого землеробства відрізається десь у Миколаївській області. Ось так і зробіть: це зона ризикованого землеробства, це помірна зона, там - нормальна. Навіщо ви все гроші, кілька мільйонів, ділите порівну? Адже ми в зовсім іншому становищі. Отаке ставлення до південної частини - так нехай колупаються...», - обурюється фермер з Херсонщини.

Що в такому випадку має робити держава? Напевно, виконувати вимоги вже існуючого законодавства, відповідає автор. Не потрібно вигадувати нові стимули або заборони, достатньо забезпечити жорсткі, але рівні правила гри для всіх:

• Стежити, чи дійсно великі господарства дотримуються порядку сівозміни, дбають про збереження родючості земель, вкладають кошти у відновлення після інтенсивного господарювання;
• Запровадити відповідальність для посадовців, які продовжують крізь пальці дивитися на надмірне використання хімікатів, отруєння ґрунтів, підземних вод і водойм хімічними відходами агровиробництва і агропереробки;
• Профільні міністерства мають спільно розробити і подати на затвердження уряду план заходів з чіткими показниками і термінами виконання, спрямований на довгострокову підтримку дрібних сільгоспвиробників, які працюють на задоволення потреб внутрішнього ринку, з огляду на очікувані наслідки зміни клімату.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Соціолог пояснює, як державі захистити пайовиків землі від свавілля орендарів

Фонду «Демініціативи» вдалося отримати тривимірне зображення процесів, які відбуваються на селі, коли ось-ось повністю відкриється вільний ринковий обіг землі. Пропонуємо і читачам ZN.UA поглянути у цей калейдоскоп і подумати, чи в правильному напрямі рухається країна, які ризики та можливості бачать власники паїв, на чиїх землях формується половина обсягу валютної виручки держави та п’ята частина ВВП України. Докладніше – в матеріалі Петра Бурковського «Кому — перемога, а кому — виклик. Що не потрапило до президентського спічу про земельну реформу».