Початок весни став вдалим у економічній боротьбі проти Росії. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев назвав три події, які мають негативно позначитись на доходах країни-агресорки.
Так, по-перше, з 1 березня припинено участь Росії у Дунайській комісії – організації, яка регулює судноплавство Дунаєм.
«Отже, з 1 березня країни-члени Дунайської комісії більше не визнають свої зобов'язання перед Росією за Белградською конвенцією, а окрім цього, вперше в історії організації на неї… накладено штраф за несплату членських внесків за останні роки», - зазначив він.
По-друге, росіян позбавили права участі в укладанні нових контрактів на надання послуг при здійсненні авіаційних місій ООН.
«Тепер вони мають завершити виконання своїх раніше прийнятих зобов’язань і залишити ринок авіаперевезень до кінця першого кварталу 2024 року. Причина – «червоний прапорець» від Міжнародної організації цивільної авіації через серйозну стурбованість рівнем безпеки польотів на російській авіаційній техніці (окрім держави-агресорки, такий статус у світі мають лише Еритрея та Бутан)», - додав депутат.
По-третє, з 1 березня від постачання російської нафти відмовилась остання держава ЄС – Болгарія. Хоча країна мала дозвіл продовжувати імпорт нафти з РФ до кінця 2024 року, однак вона вирішила підтримати своїх європейських партнерів.
«Ще наприкінці 2023 року у Болгарію щодоби надходило 200 тисяч барелів російської нафти. Замість неї з січня заходить сировина з Казахстану, Іраку та Тунісу. А щоб російському «Лукойлу» було веселіше вести бізнес на своєму НПЗ у Бургасі, який він придбав далекого 1999 року – підприємство буде платити податок на прибуток у розмірі 60%, аж доти, доки росіяни не вийдуть з бізнесу в Болгарії», - розповів Гетманцев.
Також депутат розповів, що у січні поточного року Україні вперше за останні 1,5 року (з липня-серпня 2022 року) вдалось отримати зведений бюджет з профіцитом, а саме в 4,4 млрд грн. Це означає, що доходи країни перевищили витрати.