За даними Міжнародного Валютного фонду, сформований Міністерством фінансів України портфель боргових зобов'язань за 2018-2019 роки, поступається у своїй дорожнечі подальшого обслуговування тільки деяким африканським країнам. Про це у своїй статті для DT.UA пише експерт, кандидат економічних наук, зав.відділу економіко-математичного моделювання ДННУ "Академія фінансового управління" Іван Богдан.
"Портфель боргових позик, які Мінфін сформував у 2018–2019 рр., призведе до прогресивного нарощування ефективної ставки сукупного боргу, яка в 2024 р. становитиме 8,7% річних. Дорожче, ніж в Україні, обслуговуватиметься борг лише у двох країнах світу - ДР Конго (10,6%) і Зімбабве (18,8%).", – пише експерт.
При цьому, зазначає він, обґрунтування своєї політики Мінфіном не витримує ніякої критики.
"Мінфін обґрунтовує свою політику тим, що перехід на внутрішні гривневі запозичення знижує валютні ризики державного боргу України. Але понад 100 млрд грн гривневих ОВДП куплено нерезидентами, а вкладення нерезидентів у внутрішні активи економіки відповідно до міжнародних стандартів (PSDS, BPM6) є зовнішнім боргом і жодним чином не знижують валютних ризиків, бо немає жодних підстав вважати, що іноземний фінансовий інвестор залишить валютні кошти в Україні після закінчення терміну позики.", – зазначає автор.
Раніше повідомлялося про те, що до кінця 2020 року Україні належить виплатити 24,8 млрд доларів зовнішніх запозичень. Нагадаємо, на початку вересня Мінфін виплатив 1,1 млрд доларів держборгу за єврооблігаціями 2015 року. Міжнародні резерви НБУ на сьогодні за даними на 1 вересня складають $ 22,015 млрд.
Детальніше про перспективи української економіки з огляду на борги та варанти держави, про наслідки політики Мінфіну у 2015 році та можливі шляхи вирішення проблеми читайте у матеріалі Івана Богдана "Фіскальна дисфункція" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".