Банки змінять підхід до кредитної заборгованості

Через два роки після початку кризи НБУ пояснив банкам, як рахувати кількість днів кредитного прострочення. Банкіри стверджують, що давно ведуть звітність правильно, і додаткові роз'яснення їм не потрібні. Про це у понеділок, 2 листопада, пише газета "Экономические известия".

Через два роки після початку кризи НБУ пояснив банкам, як рахувати кількість днів кредитного прострочення. Банкіри стверджують, що давно ведуть звітність правильно, і додаткові роз'яснення їм не потрібні. Про це у понеділок, 2 листопада, пише газета "Экономические известия".За повідомленням НБУ, згідно з опрацьованими регулятором запитами від комерційних банків, деякі банки не знають, як рахувати кількість днів прострочення, а тому підраховують її неправильно. Тому НБУ підготував зміни до пояснення про заповнення форми статистичної звітності №658 (носить назву «Звіт про заборгованість за кредитними операціями, за якими мали місце прострочення платежів по основній заборгованості та/або нарахованими відсотками»). Зміни стосуються визначення кількості днів прострочення за боргів позичальників. Зміни стосуються виключно звичайних кредитних договорів і не включають овердрафти і поновлювані кредитні лінії. Причому, як повідомили у НБУ, викладений порядок розрахунку кількості днів прострочення «враховує загальноприйняті підходи європейської практики». «Звичайно, було б бажано мати єдиний підхід до розрахунку проблемної заборгованості, щоб уникнути неточностей у звітності банків і можливих судових розглядів між позичальниками і банками», - відзначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. За його словами, проблеми при розрахунку прострочення можуть виникати у банків, наприклад, через перехід на високосний рік. Такий на перший погляд незначний момент, як 29 лютого, часто стає причиною судових розглядів, ініційованих позичальниками проти фінустанови. Окрім того, банки можуть свідомо підраховувати прострочення неправильно, щоб якомога довше не відносити їх до розряду проблемних і, відповідно, не формувати під них резерви. Відповідно до змін, запропонованих Нацбанком, кількість днів прострочення платежу «визначається на звітну дату, починаючи з наступного робочого дня за днем, коли не відбулося погашення заборгованості основного боргу та/або нарахованих доходів у термін, що передбачений договором». А якщо прострочена заборгованість щодо основного боргу і нарахованих відсотків має різні терміни, то вся заборгованість за цією кредитною операцією повинна відображатися у звітності з найбільшою кількістю днів прострочення. Якщо ж позичальник має заборгованість одночасно за кількома кредитними договорами, то кількість днів прострочення розраховується окремо щодо кожного кредиту. І борг такого позичальника (у т.ч. за кредитами без прострочення) відображається у звітності також із найбільшою кількістю днів неплатежів. (Що, до речі, логічно: маючи навіть один сумнівний кредит, позичальник автоматично зараховується банком до розряду проблемних платників). Згідно з розпорядженням НБУ, банки повинні почати розраховувати вищевикладеним чином із 1 грудня 2010 року.

За матеріалами: Экономические известия