Середня ставка за річним депозитами у гривні у вівторок, 4 березня, вперше більш ніж за рік перевищила рівень 19%, досягнувши 19,02%. Востаннє ціна роздрібних ресурсів перевищувала цю позначку 4 лютого 2013 року - тоді середня ціна депозитів становила 19,06%.
З початку року річний індекс депозитів фізичних осіб (UIRD) зріс на 1,36 відсоткових пункту. Більш помітно підвищився тримісячний UIRD - на 1,62 п.п., до 17,61%.
Пік виведення вкладниками грошей з банків відбувся під час збройних зіткнень у Києві 18-20 лютого. Як заявляв раніше голова НБУ Степан Кубів, за місяць українці зняли з банківських депозитів 30 млрд грн, або 7% всього роздрібного портфеля. Відтік коштів вже уповільнився, але все ще триває.
Щоб знову привернути увагу вкладників і повернути кошти на рахунки, банкіри почали масово підвищувати ставки, а в окремих випадках - пропонувати компенсацію втрачених відсотків за той термін, коли депозити було знято достроково, за умови їхнього швидкого повторного розміщення.
Найбільше за річні вклади готові платити Platinum Bank, VAB Банк, банк "Фінансова ініціатива" - по 25% кожен, згідно з даними компанії "Простобанк Консалтинг", пише "Коммерсантъ-Україна".
Найближчим часом банкіри очікують припинення відтоку грошей, незважаючи на ризики ескалації військового конфлікту.
"Нас тішить, що клієнти починають усвідомлювати марність дострокового розірвання депозитів під впливом емоцій. Гроші клієнтів знаходяться у більшій безпеці в банках, ніж удома, враховуючи високу криміногенну ситуацію в країні", - відзначає директор з маркетингу та розвитку продуктів Platinum Bank Анджей Олійник.
Однак через занадто значну нестабільність у банків немає причин знижувати ціну грошей. "В умовах політичної кризи, коли вхідні параметри роботи на ринку - ставки овернайт, курс гривні - змінюють кілька разів на день, зниження депозитних ставок не є доречним",- пояснює керівник інформаційно-аналітичного центру, начальник управління стратегічного менеджменту банку "Юнісон" Ростислав Скляренко. "Мене дивували експерти, які ще три місяці тому прогнозували зниження ставок за депозитами. Вже тоді було видно, що цього не станеться. Перша й очевидна причина - політична криза, до якої приєдналася економічна. Однак є і зовнішня причина, що впливає на підвищення відсоткових ставок не тільки у нашій країні,- це посилення грошово-кредитної політики США", - каже заступник голови правління "Сбербанку Росії" Ірина Князєва.
У зв'язку з активним зростанням ставок на банківському ринку вже почали лунати заклики до їхнього адміністративного обмеження. Український кредитно-банківський союз (УКБС) звернувся до Нацбанку з пропозицією передбачити верхню межу вартості залучення грошей на внутрішньому ринку, яку не можна перевищувати.
"Якщо метою Нацбанку і Кабінету міністрів є кредитування економіки, необхідно знизити вартість залучення ресурсів. Наприклад, максимальна планка депозитних ставок у доларах може бути встановлена на рівні 7%, в євро - 5%, а в гривні - 13-14%. Тоді можна буде забезпечити кредитування економіки за ціною на рівні близько 17%, а не 24-25%, як зараз. Проте такі правила мають бути єдиними для всієї системи", - розповіла генеральний директор УКБС Галина Оліфер.
На думку банкірів, відповідальність за зниження ціни грошей має взяти на себе НБУ.
"Якщо це буде рекомендація банківської асоціації, то до неї ніхто не прислухається. Тому це має бути ініціатива Нацбанку. Він може прийняти спеціальну постанову або використовувати інші важелі, наприклад не видавати рефінансування банкам, які перевищують максимальний рівень ставок", - зазначає Галина Оліфер.
Втім, згідно з законодавством, у центробанку немає повноважень для встановлення депозитних ставок, які визначаються договірними відносинами кредитних установ та їхніх клієнтів. !zn