Амбіції Китаю стати глобальною економічною суперсилою під загрозою - Bloomberg

Поділитися
Амбіції Китаю стати глобальною економічною суперсилою під загрозою - Bloomberg Зростанню ролі Китаю в глобальній економіці заважає політика його уряду. © Агентство Анадолу
Оглядач пише, що уряд досі не наважується відпустити ринки.

Занепад китайського холдингу Anbang Insurance Group стає все глибшим. Ще не так давно загадкова компанія переслідувала одну іноземну угоду за іншою, ставши символом глобальних економічних амбіцій 3. Але тепер, схоже, уряд намагається тиснути на Anbang Insurance Group, змушуючи її позбутися іноземних активів.

Про це на сторінках Bloomberg пише Майкл Шуман. Він додає, що якщо тиск виявиться правдою, тоді у іноземних бізнесменів з'явиться ще одна причина боятися співпраці з китайськими компаніями. Невизначеність нестабільної і нав'язливої держави, яка втручається у приватні фінансові операції, може відлякати їх.

"Однак, випадок з Anbang Insurance Group - це частина дечого більшого, а з точки зору китайського економічного мабутнього - страшнішого. Йдеться про зупинку зростання Китаю як світової економічної сили на всіх фронтах. І китайський уряд в центрі проблеми", - йдеться в статті.

Автор додає, що більшість людей у світі досі вірять, що китайський підйом буде неминучим. Останнє опитування, проведене Pew Research Center, показало, що більшість опитаних досі бачать головною економікою світу США, але Китай дуже швидко скорочує розрив. Лідер КНР Си Цзиньпін підживлював позитивне враження від своєї країни, описуюючи її як лідера глобалізації, торгівлі і економічного прогресу.

Але автор зауважує, що статистика говорить про протилежне. Традиційне уявлення про Китай говорить, що він наповнює світ всим: від мобільних телефонів до сталі і кросівок. Насправді ж китайська експортна машина розпорошується. З 2006 до 2011 року китайський експорт товарів майже подвоївся, дозволивши країні впоратися з великою рецесією. З того часу експорт зріс менш ніж на 11%. Про це свідчать дані Світової організації торгівлі.

Такий же тренд спостерігається для китайської валюти. В 2014 році юань увійшов у п'ятірку валют, які найчастіше використовуються для здійснення глобальших платежів. На нього припадало 2,2% операцій. Здавалося, Китай на привильному шляху до втілення своєї мрії перетворити юань на головного конкурента американського долара. Але раптом цей прогрес почав рухатися у зворотному напрямку. В червні, згідно з даними Swift, на юань припадало 2% розрахунків. Китайську валюту обігнав канадський долар.

Схожа ситуація простежується на китайських ринках капіталу. Попри те, що уряд відкрив свої ринки акцій і облігацій для іноземних інвесторів, вони все одно віддають перевагу купівлі акцій китайських компаній в Гонконгу чи Нью-Йорку, а не в Шанхаї чи Шеньчжені.

Частково ситація змінюється тому, що Китай переживає напругу, як і будь-яка країна, яка втрачає перевагу дешевизни. Зіштовхнувшись з конкуренцією з боку Індії і В'єтнаму, де зарплати працівників нижчі, Китай втрачає позиції у експорті одягу і текстилю в США. Крім того, китайська економіка не замінює цей традиційний експорт новим, більш цінним і якісним. Приміром, в 2016 році Китай експортував 708 тисяч пасажирських транспортних засобів і вантажівок. Але якщо поглянути на дані про те, що в 2014-му країна продала за кордоном 910 тисяч своїх машин, можна зробити висновок, що відбулося значне скорочення.

Автор зауважує, що замість того, щоб підтримати глобальну експансію китайських компаній, уряд КНР своєю політикою стримує його. Юань досі не закріпився належним чином на валютних ринках, тому що держава ніяк не може відмовитися від втручання у визначення його ціни. В травні центральний банк Китаю відмовився від проголошеної політики лібералізації торгівлі юаня і запровадив більший контроль. Інвестори не забули, як Пекін жорстко намагався зберегти фондову біржу від краху в 2015 році.

Тому вони з пересторогою ставляться до китайських цінних паперів. Однак, найбільшим протиріччям між китайськими глобальними амбіціями і нинішньою політикою країни стало втручання уряду в закордонне пряме інвестування. Якийсь час Пекін заохочував великі компанії до пожвавлення активності закордоном. Це вилилося у зростання міжнародних угод, які укладали фірми на зразок Anbang Insurance Group. А це, у свою чергу, спричинило стрімке зростання купівлі боргів. Створивши проблему, уряд вирішив вступити у гру, щоб її "вирішити", різко змінивши свій курс і загальмувавши укладання міжнародних угод.

Згідно з даними American Enterprise Institute, китайське офшорне інвестування все ж зросло на 9% у першому півріччі 2017 року. Але це сталося лише завдяки одній гігантській угоді. Державна компанія China National Chemical Corp поглинула Syngenta AG. Якщо не враховувати цю угоду, закордонне китайське інвестування буде меншим на третину.

Оглядач вважає, що ключовою проблемою для китайського глобального зростання стала нездатність Пекіну дозволити "ринкам бути ринками". Втручання у розподіл фанансів робить так, що необхідний капітал забезпечується політичними рішеннями, а не конкурентностроможністю. А потім, коли виникають проблеми, уряд намагається вирішити їх ще більшим регулюванням.

Раніше повідомлялося, що економіка Китаю в II кварталі зросла на 6,9%. Показник виявився краще офіційного прогнозу і очікувань експертів. Аналітики, опитані агентством Рейтер, прогнозували зростання ВВП у другому кварталі на рівні 6,8%.

Поділитися
Підготував/ла Лесь Димань
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі