Акциз на нетверезу голову

— Я згоден із запровадженням нових акцизних марок, але підвищення акцизного збору без належного економічного обгрунтування — це нонсенс. Вітчизняний ринок алкоголю завжди вигідно відрізнявся від російського, тому що в Україні акцизний збір не піддавався різкому підвищенню протягом останніх років. У Росії ж усе — навпаки. У результаті сьогодні близько 50% російського ринку перебуває в тіні. Нам потрібен такий результат?

Можна підвищити акциз до шести і навіть 10 у.о. за літр. Але хто може гарантувати, що ці гроші зможуть зібрати в бюджет із кожної продаваної пляшки міцного алкоголю? Обгрунтований же податок зібрати легше, аніж завищений. Відповідно, реалізація планів про значне збільшення надходжень до бюджету за рахунок акцизного збору може виявитися під сумнівом. Заодно будуть перекреслені всі зусилля минулих років, спрямовані на детінізацію ринку. Вже нині, після січневого підвищення податку, український тіньовий ринок суттєво зріс. А після запровадження нових акцизних ставок стрибок цін буде куди вищим.

Брендові якісні міцні алкогольні напої зростуть у ціні, отже, тіньові виробники почнуть заробляти більше, але всі їхні бурхливі фінансові потоки потечуть мимо бюджету. Галузь занепаде, адже алкогольний ринок лише устоявся після кризи 10-річної давнини, і похитнути його позиції дуже просто.

Нашому підприємству доведеться переглядати бюджети, переоцінювати потенціал, рентабельність брендів і видів продукції, швидше за все, підвищувати ціни і збільшувати експорт. Інші лідери ринку, гадаю, вчинять так само. І, безсумнівно, збільшиться експансія імпорту — СОТ надасть імпортерам належні для цього умови.

Змістяться ринкові позиції легальних вітчизняних виробників. Після значного подорожчання якісної продукції зросте попит на низькоякісний, тіньовий алкоголь, як більш привабливий за ціною для широких сегментів споживачів. У поєднанні з можливим зняттям заборони на роздрібний продаж питного спирту сумнівним видається показне прагнення уряду обмежити споживання алкоголю в цілому. Хіба можна в цьому контексті казати про здоров’я нації? Упевнений, для досягнення цілей, озвучуваних урядом, краще опікуватися проблемами розвитку культури споживання алкоголю разом із представниками нашої стабільної галузі, яка приносить у бюджет кошти. Результат буде набагато цікавішим і для вітчизняного споживача, і для виробника, і для держави.

Гадаю, що у виграші від очікуваних новацій швидше за все будуть імпортери. Таке обмеження вітчизняного виробника дає їм ледь не єдиний шанс вийти на насичений і дуже конкурентний український ринок. У кожнім разі, програє споживач.

Фелікс Черток, засновник ЗАТ «Алеф-Віналь»

(Ставки мають бути стабільними, а їхні зміни — економічно обгрунтованими)

— Неприпустимо змінювати ставки акцизного збору по два-чотири рази протягом року. Для стабільного розвитку галузі потрібна стабільність у сфері оподаткування. Вважаю припустимою зміну не частіше, аніж раз на три роки, та й то зі зрозумілим і прозорим підходом до формування ставок, а не з 19 грн. на 21 грн., потім відразу з 21 грн. на 39 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту, як це передбачено для горілки.

З яких міркувань 39 грн.? Чому не 49 чи 139 грн.?

Вважаю, що різке підвищення ставок акцизу на горілку й особливо коньяк (із 10 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту відразу до 39 грн.) у поєднанні з різким підвищенням собівартості продукції (збільшення вартості спирту, ціни на який визначає знову ж таки держава; пляшок й інших комплектуючих, заробітної плати, транспорту тощо) призведе до різкого збільшення роздрібних цін на алкогольні напої (приблизно на шість-сім гривень за пляшку горілки і вісім-дев’ять гривень за пляшку коньяку). А це означає зростання інфляції, з якою намагається боротися уряд. Другий бік медалі — збільшення частки тіньового обороту алкоголю, боротьба з яким тільки почала давати позитивний результат.

Такий різкий стрибок ставок неминуче призведе до різкого зниження обсягів продажу і виробництва, особливо в сегменті недорогих якісних напоїв. А оскільки пити населення однаково менше не стане, то можна припустити, що покупці перейдуть на дешевші низькоякісні напої або самогон…

Геннадій Васюков, директор з правових питань ЛГЗ «Хортиця»

(За рік нам пропонують тричі поміняти ставки, збільшивши їх в остаточному підсумку на спирт — удвічі, а на коньяк — учетверо)

— Ще у січні, коли відбулося підвищення ставок акцизного збору, експерти прогнозували їхнє чергове збільшення. Тому казати про те, що ці ініціативи є несподіваними, не слід. Інше питання, в які строки і наскільки нам нині пропонують збільшити акцизний збір.

Гадаю, ніхто з представників алкогольної галузі не очікував, що пропозиції з подальшого збільшення будуть настільки кардинальними. Фактично за 2008 рік нам пропонують тричі поміняти ставки, збільшивши їх у результаті на спирт — удвічі, а на коньяк — учетверо. В таких умовах досить складно планувати бізнес і бюджети компаній.

Січневе збільшення акцизу вже обернулося спадом виробництва у галузі на 12%. І це при 13-відсотковому підвищенні акцизного збору. Можна припустити, що з істотнішим збільшенням ставок акцизного збору на алкогольні напої (близько 70%) ця тенденція тільки посилюватиметься.

Однак святе місце порожнім не буває. Його займуть інші учасники ринку, котрі жодних акцизних зборів платити не будуть.

Акциз — це податок на споживача, він орієнтований, насамперед, на споживчу спроможність. Наслідком прийняття радикальних змін стане збільшення цін на алкогольні напої. Мінімальна ціна на пляшку горілки в роздробі підніметься до 20 грн. За умови низької купівельної спроможності це призведе до заміщення споживання легальної алкогольної продукції продукцією тіньового сектора.

Тобто частки нелегального ринку, які ми відвойовували протягом останніх п’яти років, повернуться на свої місця. А це — 50% нелегального ринку.

Запропоновані новації можуть принести лише короткочасний ефект. У довгостроковій перспективі вони призведуть до зниження обсягів виробництва і сплати податків легальних виробників і зростання тіньового ринку. У результаті від таких ініціатив не виграє ні виробник, ні споживач, ні держава.