В однму із нещодавно розкритих у Цюріху банківський осередків із рукописами Франца Кафки виявлено невідому розповідь письменника. За повідомленням ізраїльської газети Haaretz, представники якої були присутні під час розкриття архіву, яким роком датовано рукопис оповідання, і в якому він стані на сьогоднішній день, не уточнюється.В однму із нещодавно розкритих у Цюріху банківський осередків із рукописами Франца Кафки виявлено невідому розповідь письменника. За повідомленням ізраїльської газети Haaretz, представники якої були присутні під час розкриття архіву, яким роком датовано рукопис оповідання, і в якому він стані на сьогоднішній день, не уточнюється.Нагадаємо, що архів Франца Кафки, який зберігався у банках Цюріха і Тель-Авіва, було розкрито за рішенням ізраїльського суду. 14 липня рукописи письменника були вилучені з осередків ізраїльських банків (папери зберігалися у п'яти різних банках), а 20 липня була розкрита швейцарська частину архіву Кафки, що знаходилася у банку UBS у Цюріху.
Суд постановив, що вся спадщина письменника має бути опублікованою і доступною сучасним читачам. У вівторок, 20 липня, ізраїльський суд доручив юристам скласти список всіх паперів, вилучених зі сховищ у Тель-Авіві та Цюріху, і підготувати тексти до оприлюднення.
Проти публікації паперів Кафки виступають Єва і Рут Хоффе, дочки Єви Хоффе, секретарки близького друга письменника Макса Брода. Саме йому письменник залишив всі свої папери із проханням спалити їх після своєї смерті. Однак Брод останню волю одного не виконав. До сестер Хоффе папери перейшли після смерті матері. Вони не збиралися публікувати рукописи, а планували продати їх літературному архіву німецького Марбаха.
Проте, ізраїльський суд відхилив заяву сестер щодо збереження змісту архіву письменника в таємниці. Причиною цьому послужили деякі документи, які підтверджували, що Макс Брод заповідав всі рукописи Кафки Національній бібліотеці Ізраїлю. Суд також зажадав, щоб Єва Хоффе сплатила судові витрати, пов'язані з тяганиною за право володіння спадщиною письменника, яку сестри протягом кількох років вели з Національною бібліотекою Ізраїлю.