"У свій час Софія Київська та Києво-Печерська лавра вносилися до списку об'єктів ЮНЕСКО без буферної зони, що спричинило хаотичну забудову та відсутність правового регулювання такої забудови в історичному центрі Києва... У нас в Києві насправді є проблеми і з буферними зонами, і зі зберіганням об'єктів, тому така місія до нас приїжджає майже щорічно", – сказала Фоменко.
Вона повідомила, що МКМР збільшило буферну зону об'єктів світової спадщини Києва до 100 га. Тепер до неї відносяться: повністю вул. Хрещатик; Майдан Незалежності; повністю вул. Прорізна; Андріївський узвіз; Володимирська гірка; схили Дніпра; територія парку Слави; територія музею Другої світової війни.
Заступник міністра зазначила, що буферна зона поділена на дев'ять частин. У кожної з них визначено, де можна будувати, а також висотність нових споруд. Максимальна висотність забудови у буферній зоні – 34 метри. Буферні зони були затверджені МКМР 31 січня 2020 року і спрямовані в ЮНЕСКО.
Раніше повідомлялося про те, що проект генерального плану столиці передбачає понад 3500 об'єктів культурної спадщини, а також їх буферні зони та історичні ареали, де буде заборонена висотна забудова.